"Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО шляхом отримання плану дій для членства. Мабуть, уже таки час надати цей план Україні. Це буде як мінімум сигналом від нас (НАТО. – "ГОРДОН"), що українці не залишаться без підтримки. Я однозначно підтримаю таке рішення", – сказав Рінкевичс.
Він додав, що в Латвії уважно спостерігають за переміщеннями російських військ біля кордонів України.
"Наразі достеменно не зрозуміло, що це: демонстрація сили чи реальна агресія. Але є всі підстави для занепокоєння", – зауважив глава МЗС Латвії.
7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявляв, що Литва запропонує союзникам надати Україні план дій щодо членства в НАТО, після реалізації якого країна може стати членом Альянсу. На думку глави МЗС, це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО.
Контекст
Від початку цього року на Донбасі фіксують загострення ситуації. Зокрема, 26 березня в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, включно з підполковником Сергієм Ковалем, ще двоє дістали поранення.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак повідомляв, що РФ нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.
1 квітня в Офісі президента зауважували, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Загалом за час дії перемир'я на сході України загинуло 28 українських військових, із них 23 – від початку 2021 року, повідомляв президент Володимир Зеленський 6 квітня.
За інформацією української розвідки, РФ готова до ескалації ситуації на Донбасі. Не відкинули також спроб просування окупантів углиб України.
Після початку ескалації Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом, що НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі, і ПДЧ "стане справжнім сигналом для РФ".
Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
-2 Київ
