У РНБО вирішили створити реєстр заборонених сайтів – член правління Інтернет-асоціації України
9 липня 2021, 15.20
Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України вирішила створити реєстр заборонених сайтів. Про це 8 липня повідомив у Facebook член правління Інтернет-асоціації України Максим Тульєв.
"Сьогодні на РНБО ухвалили остаточне рішення про створення реєстру заборонених сайтів – того самого "Укркомнагляду", яким ми одне одного лякали жартома і який ще рік тому здавався просто абсолютно неможливим в Україні. Створено робочу групу з питань технічної реалізації реєстру. Я в ній", – написав він.
Член правління Інтернет-асоціації зазначив, що спробує "якось зупинити це безумство, але шансів відверто мало".
На сайті РНБО про це інформації немає. Про засідання за участю членів ради востаннє повідомляли 18 червня.
Контекст
- 15 травня 2017 року на той момент президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року про фізичних та юридичних осіб, проти яких запроваджують антиросійські санкції на строк від одного до трьох років. У списку санкцій опинилися, зокрема, соцмережі "ВКонтакте" і "Одноклассники", сервіси Mail.Ru і "Яндекс", сайти російських антивірусних компаній "Лаборатория Касперского" і "Доктор Веб".
- Пізніше санкції продовжували і розширювали. Зокрема, 2 травня 2018 року РНБО ввела нові і продовжила старі санкції проти громадян і юридичних осіб Росії, які пов'язані з російською агресією проти України, розширивши список заборонених сайтів.
- 4 лютого 2021 року Голосіївський райсуд Києва ухвалив заблокувати в Україні 426 сайтів, серед яких, зокрема, російські та українські засоби масової інформації. У список потрапили російське агентство РБК, український сайт From-UA, блог-платформа LiveJournal та інші. Але 25 лютого кримінальне провадження, за яким суд ухвалив рішення, закрили.
- Для регулювання діяльності інформаційних ресурсів, зокрема, в інтернеті, підготували законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу". Його зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.
- Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. Його відправили на повторне перше читання, але потім 2020 року зареєстрували ще два інші законопроєкти про медіа.
- Понад 100 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписали відкритого листа президенту Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкт "Про медіа".
- Міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.