Веніславський вважає, що зміни в судовій системі українці відчують 2022 року
1 жовтня, 13.46
В Україні відбувається "істотний опір" судовій реформі. Про це народний депутат від "Слуги народу", представник президента в Конституційному Суді України Федір Веніславський заявив телеканалу "Дом" в інтерв'ю, яке було опубліковано 1 жовтня.
"На сьогодні інвестори, на жаль, не вірять у те, що в українських судах можна відстояти своє право на свої інвестиції, своє майно. І це суттєво гальмує зовнішні інвестиції. І громадяни України також не довіряють судовій системі, оскільки дуже часто ми бачимо дуже одіозні рішення, які викликають обґрунтовані сумніви. Тому судова система – це майбутнє України як цивілізованої країни. А опір судової влади ставить під загрозу реформу", – сказав він.
Нардеп вважає: головне, що потрібно зробити, – "заповнити вакансії високопрофесійними й добропорядними суддями". За даними Веніславського, таких вакансій сьогодні понад 2 тис.
Він прогнозує, що після формування "очищеної" Вищої ради правосуддя (ВРП) буде сформовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), кількість вакансій зменшиться і суди почнуть працювати ефективніше.
"Це означає, що розглядатимуть справи більш оперативно, Вища рада правосуддя притягатиме до відповідальності суддів, щодо яких надходитимуть скарги. І всі громадяни відчують, що судова влада починає очищатися й починає працювати відповідно до ідей верховенства права, верховенства закону. [...] Дуже багато складових, які сукупно зможуть відновити довіру до судової влади. Але ми над цим працюємо системно. І я впевнений, що наступного року громадяни вже відчують зміни, які настають у судовій системі", – пояснив Веніславський.
Контекст
- У 2014 році в Україні почали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідували вищі спеціалізовані суди.
- У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посад, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які ввели в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
- 13 липня 2021 року Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи ВККС із пропозиціями президента Володимира Зеленського.
- 14 липня парламент ухвалив у другому читанні ще два "судові законопроєкти" – про створення Етичної ради з профоцінювання і доброчесності членів Вищої ради правосуддя, а також про адміністративну відповідальність за невиконання вимоги інспектора ВРП.
- Ухвалення "судових" законопроєктів вітали ЄС, США і посли G7.
- 3 серпня Зеленський підписав три закони з пакету судової реформи. Усі вони вже набули чинності.
- Веніславський говорив на початку вересня, що ВККС має відновити роботу до кінця року. За його словами, до цього часу також почне працювати Етична рада, яка має оновити склад ВРП.
- Міжнародні партнери України від 10 вересня подали у ВРП два списки експертів для їх відбору та призначення в Етичну раду при ВРП і відбіркову комісію при ВККС.
- 13 вересня Рада суддів України не змогла набрати достатню кількість голосів, щоб обрати трьох членів Етичної ради. Зеленський заявив, що "не допустить блокування головної реформи країни", в Офісі президента провели робочу зустріч за участю послів "Великої сімки", суддів, представників Верховної Ради, уряду України. За підсумками зустрічі погодили спільну заяву.
- 21 вересня Рада суддів України оголосила про початок добору на посаду члена Етичної ради при ВРП за своєю квотою.