Мішель: Судова реформа і боротьба з корупцією в Україні мають відбуватися одночасно 

Президент Європейської ради Шарль Мішель вважає основними умовами побудови сильної демократичної моделі в Україні довіру громадян до демократичних інститутів і боротьбу з корупцією. Про це він сказав у інтерв'ю Суспільному.

"Ключовим моментом, на нашу думку, є те, що судова реформа і боротьба з корупцією мають відбуватися одночасно. Дуже важливо для громадян мати довіру до демократичних інституцій, особливо до судових інституцій", – сказав він.

На думку Мішеля, важливо гарантувати незалежність інститутів, які відповідають за боротьбу з корупцією. Також необхідні законодавчі реформи для боротьби з тими, хто не поважає основних принципів демократичної системи.

"Ми підтримуємо всі спроби, особливо президента [Володимира] Зеленського, аби переконатися, що ви можете прогресувати, по-перше, для забезпечення довіри ваших громадян у демократичні інститути, по-друге, результати в боротьбі з корупцією зроблять країну більш привабливою для інвестицій", – сказав він.

Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і Міжнародному валютному фонді. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.

Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними було скасовано процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які було введено в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 рокуВерховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур за ними. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада відправила законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.