+3 Київ
Справа одеського активіста Сергія Стерненка демонструє, що Україна потребує судової реформи. Таку думку амбасадорка Великобританії в Києві Мелінда Сіммонс висловила Суспільному в інтерв'ю, опублікованому 3 березня.
"Судова реформа має бути комплексною. Ви не можете просто вибрати її. Ви не можете просто вирішити звернутися до Вищої ради правосуддя, якщо ви не хочете йти, наприклад, до місцевого суду. Усе має бути зроблено для того, щоб ви змогли отримати надійну та послідовну правову систему. І для мене справа Стерненка просто демонструє, що ця реформа все ще потрібна", – сказала вона.
За словами дипломатки, саме після втілення такої реформи українці зможуть довіряти судовій системі.
"Судова реформа – одна з найскладніших реформ для будь-якої країни. Ця сфера вимагає років роботи. Питання України полягає в тому, що протягом багатьох років уряди, що змінюються один за іншим, мають умовні зобов'язання щодо судової реформи", – вважає Сіммонс.
2014 року в Україні розпочали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які були введені в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції забракло, щоб завершити судову реформу, і найменше вона стосувалася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного відбору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеційська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про судову реформу.
Стерненка 23 лютого 2021 року визнали винуватим у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дали й іншому фігуранту справи Русланові Демчуку. Обох заарештували в залі суду.
Справу, у якій фігурує Стерненко, розслідували із 2015 року. Його і Демчука заарештовували, але згодом випускали під заставу.
Стерненко заперечує причетність до інциденту. Активіст писав у Facebook 17 лютого 2021 року, що єдиний доказ у справі – свідчення Щербича. За даними прокуратури, у справі фігурують також протоколи огляду місця події та судові експертизи. Захист Стерненка наполягав, що їх провели з численними порушеннями. Зокрема, до слідчого експерименту слідчі залучили свідка, імені якого не назвали і не викликали на слухання в суді, будинок Стерненка обшукували без присутності адвоката, а експертизу шумового пістолета, за словами адвокатів, провели некоректно, писав "Бабель".
Після рішення суду і взяття Стерненка під варту в декількох містах України провели акції протесту, зокрема в Одесі, Житомирі та Києві під Офісом президента. На Банковій протести закінчилися сутичками із правоохоронцями. Поліція затримала 17 учасників протесту, щонайменше сімох людей було травмовано. Опіки очей дістало 27 поліцейських і нацгвардійців.
