"На сьогодні інвестори, на жаль, не вірять у те, що в українських судах можна відстояти своє право на свої інвестиції, своє майно. І це суттєво гальмує зовнішні інвестиції. І громадяни України також не довіряють судовій системі, оскільки дуже часто ми бачимо дуже одіозні рішення, які викликають обґрунтовані сумніви. Тому судова система – це майбутнє України як цивілізованої країни. А опір судової влади ставить під загрозу реформу", – сказав він.
Нардеп вважає: головне, що потрібно зробити, – "заповнити вакансії високопрофесійними й добропорядними суддями". За даними Веніславського, таких вакансій сьогодні понад 2 тис.
Він прогнозує, що після формування "очищеної" Вищої ради правосуддя (ВРП) буде сформовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), кількість вакансій зменшиться і суди почнуть працювати ефективніше.
"Це означає, що розглядатимуть справи більш оперативно, Вища рада правосуддя притягатиме до відповідальності суддів, щодо яких надходитимуть скарги. І всі громадяни відчують, що судова влада починає очищатися й починає працювати відповідно до ідей верховенства права, верховенства закону. [...] Дуже багато складових, які сукупно зможуть відновити довіру до судової влади. Але ми над цим працюємо системно. І я впевнений, що наступного року громадяни вже відчують зміни, які настають у судовій системі", – пояснив Веніславський.
Контекст
У 2014 році в Україні почали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посад, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які ввели в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
13 липня 2021 року Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи ВККС із пропозиціями президента Володимира Зеленського.
14 липня парламент ухвалив у другому читанні ще два "судові законопроєкти" – про створення Етичної ради з профоцінювання і доброчесності членів Вищої ради правосуддя, а також про адміністративну відповідальність за невиконання вимоги інспектора ВРП.
Ухвалення "судових" законопроєктів вітали ЄС, США і посли G7.
3 серпня Зеленський підписав три закони з пакету судової реформи. Усі вони вже набули чинності.
Веніславський говорив на початку вересня, що ВККС має відновити роботу до кінця року. За його словами, до цього часу також почне працювати Етична рада, яка має оновити склад ВРП.
Міжнародні партнери України від 10 вересня подали у ВРП два списки експертів для їх відбору та призначення в Етичну раду при ВРП і відбіркову комісію при ВККС.
13 вересня Рада суддів України не змогла набрати достатню кількість голосів, щоб обрати трьох членів Етичної ради. Зеленський заявив, що "не допустить блокування головної реформи країни", в Офісі президента провели робочу зустріч за участю послів "Великої сімки", суддів, представників Верховної Ради, уряду України. За підсумками зустрічі погодили спільну заяву.
21 вересня Рада суддів України оголосила про початок добору на посаду члена Етичної ради при ВРП за своєю квотою.
-1 Київ
