Арестович: Для мінімального успіху в Києві Росії потрібне не менше як 150-тисячне угруповання. Воювати меншою кількістю абсолютно нереально
14 січня 2023, 13.40
Імовірність використання території Білорусі для обстрілів України і провокацій зберігається, але серйозної загрози повторного вторгнення з цього напрямку немає. Таку думку висловив радник офісу президента України Олексій Арестович в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
"Представники Пентагону виступили і сказали: "Ми не бачимо загрози з боку Білорусі". Її справді поки не видно, але є у них, скажімо, така... Вони мріють про це, вони б мріяли, але реально оцінюючи свої можливості й можливості білоруської армії, вони розуміють, що не вийде", – сказав Арестович.
Білорусь використовують росіяни наразі переважно як навчальний полігон, уточнив він.
"Там із радянських часів дуже хороша навчально-матеріальна база: полігони, казарми, навчальні центри. І вони катають своїх мобіків, які потім вирушають на Донбас. Бо у Росії не вистачає центрів підготовки для такої кількості людей. 90 тис. вміщують усі російські центри разово, а вони мають підготувати 150-200 [тис.], за планом – іще більше", – пояснив радник ОП.
Тому для підготовки російські окупанти використовують Білорусь, наголосив Арестович.
"Із 11 тис. російських військ, які там є, сім тис. – вони на ротаційній основі. Приїхали, навчилися – і їдуть", – додав він.
На переконання радника ОП, білоруська армія проти України не воюватиме.
"Вони дуже чітко дали зрозуміти, що "ми не воюємо", і своєму керівництву, і російському керівництву. Тому загроза в теорії там є. Зрозуміло, що й 11 тис. можуть спробувати зробити якусь провокацію тощо. Але серйозної загрози вторгнення, подібної до того, як було на початку війни, не простежується. Навіть якби вони прямо зараз почали", – вважає він.
За оцінкою Арестовича, у Білорусі не тільки немає ударного угруповання – там немає "навіть ознак створення угруповання".
"І якщо вони прямо зараз почнуть його створювати – ну, до кінця квітня десь будуть створювати ударне угруповання, не менше. Це дуже складна, нешвидка річ. Та й де їх взяти? Та й який успіх? Щоб наступати на Київ? Мінімальний успіх по Києву забезпечується не менше як 150-тисячним угрупованням. Менше не пройде. Тому що 4-мільйонне місто, і воювати будь-якою меншою кількістю нереально абсолютно", – заявив радник ОП.
Окрім того, додав він, Україна підготувалася до потенційної атаки з території РБ.
"З огляду на те, наскільки ми замінували кордон, наскільки ми там готові зараз, скільки тут військ його охороняють і так далі, це абсолютно нереально. На Волинь? Ну так там теж на них чекають з "любов'ю", ніби вже все підготовлено. Нереально. І вони це знають", – сказав Арестович.
Тим не менше, гіпотетичним вторгненням із півночі окупанти, на його думку, постійно погрожуватимуть.
"Я не виключаю обстрілів, я не виключаю провокацій для того, щоб тримати наші війська і їх не перекидали під той самий Бахмут [Донецької області]", – сказав радник ОП.
Він нагадав, що Україна так розташована щодо Росії, що "ми змушені використовувати найдурніші з можливих видів оборони".
"Ми маємо бути рівномірно сильними на всі боки. 5/6 нашої території – це кордон із територіями, на яких перебувають російські війська: Білорусь, Росія, Чорне море, Азовське і Придністров'я до того ж. І лише маленький шматочок від Придністров'я до Закарпаття і весь західний кордон – це межа, яка нам дружня", – підсумував Арестович.
Контекст
- Російські війська з 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема, з Білорусі. Білорусь практично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдавання по Україні ракетних і авіаударів.
- 10 жовтня 2022 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що домовився з лідером РФ Володимиром Путіним про розгортання "спільного регіонального угруповання військ" через нібито високий рівень загроз "на західних кордонах Союзної держави".
- 20 грудня 2022 року стало відомо, що РФ почала перекидання на південь Білорусі військової техніки, яку раніше привезли на полігони країни разом із мобілізованими росіянами.
- У ДПСУ заявили 27 грудня 2022 року, що поки що не фіксують створення в Білорусі наступального угруповання. За даними Генштабу ЗСУ, Росія тримає біля кордонів з Україною вдвічі менше військових, ніж перед вторгненням 24 лютого (22 тис. проти 45,5 тис. окупантів), водночас у Білорусі зараз перебуває до 11 тис. російських військових і понад 400 одиниць військової техніки.
- Авіапідрозділи ЗС Росії і Білорусі з 16 січня до 1 лютого 2023 року проведуть спільні льотно-тактичні навчання, під час яких використовуватимуть усі аеродроми й полігони ВПС і військ ППО, повідомляли у міноборони Білорусі. 8 січня 2023 року до Республіки Білорусь прибула авіаційна складова військово-космічних сил збройних сил РФ.
- У Пентагоні 9 січня 2023 року заявили, що не бачать ознак того, що Білорусь має намір вступати у війну Росії проти України, уточнивши 12 січня, що не бачать ознак готовності до наступальних дій з боку спільного угруповання військ, яке перебуває на території РБ. 12 січня 2023 року у Генштабі ЗСУ також заявили, що не фіксують ударного угруповання на території Білорусі.
- Сили оборони України готові зупинити російські окупаційні війська на кордоні з Білоруссю у разі їхньої повторної спроби наступу на Київ, заявив 5 січня 2023 року начальник штабу – заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк.
- Сили і засоби оборони Києва готові давати відсіч російським окупаційним військам у разі їх повторного вторгнення з території Білорусі, навколо столиці створено кілька рубежів оборони завдовжки приблизно 1 тис. км, заявив 10 січня 2023 року начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко.