Арестович: Сумна новина – демілітаризації, денацифікації та денуклеаризації Росії хоче Україна, Захід серйозно про це не говорить G

Арестович: Сумна новина – демілітаризації, денацифікації та денуклеаризації Росії хоче Україна, Захід серйозно про це не говорить Арестович вважає, що в Заходу різні погляди на війну РФ проти України
Фото: radiosvoboda.org

Радник Офісу президента України Олексій Арестович в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман відповів на репліку, що "Росію потрібно денацифікувати, демілітаризувати та деімперіалізувати".

"І денуклеаризувати", – додав він.

За словами Арестовича, завдання Заходу "коливаються в діапазоні від найсміливіших: поразка Росії та зняття [президента РФ Володимира] Путіна – до поміркованих, і таких більше: які говорять: "Україна не має програвати".

"Вони навіть не кажуть "Путін має програти". Вони кажуть "Україна не має програти". [Як це на практиці?] От вони не знають. Але вони припускають, що нам потрібно давати стільки озброєння і допомоги, щоб Путін відмовився вести і продовжувати війну. Якось він скаже: "Вибачте, ми пішли. Незручно вийшло. Але більше ми воювати не будемо", – пояснив він.

Радник Офісу президента припускає, що в такому випадку буде вже "більш розумний Путін, який зараз почне домовлятися, тому що його авантюра не мала успіху, і загалом Росія".

"Вони [на Заході] сподіваються на адекватність. Тому сумна новина полягає в тому, що це ми хочемо демілітаризації, денацифікації, денуклеаризації. А вони серйозно на цю тему не розмовляють. Навіть більше, усіх, хто намагається з ними на ці теми говорити: наприклад, мене, – вони називають "романтиком, відірваним від життя". А я їм кажу: "Друзі, якби ми не були романтиками, відірваними від життя, а все було б так, як ви нам розповідали, то Київ за три дні впав би". "Тільки тому, що ми романтики, Київ не впав, і ми можемо з вами дискутувати досі. Тому, будь ласка, ми будемо залишатися романтиками". А вони кажуть: "Ну, а ми будемо скептиками і тверезими людьми. Але не забувайте, – завжди додають вони, – що ви цілком тримаєтеся на нашій військовій допомозі економічній". І це правда", – вважає Арестович.

Відео: Алеся Бацман / YouTube

Контекст

24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення в Україну під виглядом "демілітаризації" та "денацифікації" України. Із самого початку, за даними СБУ, Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився.

Навесні ЗСУ вигнали окупантів із північних областей України, восени було звільнено частини Харківської та Херсонської областей, у січні 2023 року запеклі бої відбуваються у Донецькій області.

За оцінкою радника глави МВС України Антона Геращенка, поразки російської армії в Україні впливають на ситуацію в РФ і система управління, яку побудував Путін, руйнується. Він вважає, що є чотири варіанти, як складеться майбутнє Путіна. Зокрема Геращенко не відкидає, що главу Кремля "роздере натовп після перевороту".

Путін здається "ізольованішим, ніж будь-коли", як усередині РФ, так і на міжнародному рівні, і відчуває "втрату друзів", писала 30 грудня газета The Washington Post, підбиваючи підсумки 2022 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати