Зараз Кримінальний процесуальний кодекс України дозволяє ухилятися від відповідальності за найтяжчі злочини під час війни, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" кандидат юридичних наук, доцент, заступник генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуз Мамедов. Відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу України, строки давності щодо тяжких та особливо тяжких злочинів становлять 10 і 15 років відповідно, що обмежує можливість покарати винних, зазначив він.
"В Україні дев'ятий рік триває збройний конфлікт із РФ, який 24 лютого переріс у справжню війну. І кількість воєнних злочинів дуже зросла. Тому нам уже зараз потрібно відповідально поставитися до проблеми засудження воєнних злочинців, і для цього потрібно терміново імплементувати норми міжнародного та гуманітарного права в українське законодавство", – заявив Мамедов.
Він наголосив, що воєнні злочини не мають строку давності, і це необхідно закріпити законодавчо.
"Підписання президентом ухваленого Верховною Радою України законопроєкту №2689 щодо імплементації міжнародного гуманітарного та кримінального права в національне законодавство врегулює цю проблему. Зокрема, він передбачає імплементацію норм Женевських конвенцій та додаткових протоколів до них, у яких є положення про захист військовополонених під час міжнародного збройного конфлікту, порушення правил ведення війни та захисту цивільного населення. Це дасть змогу застосовувати відповідну правову кваліфікацію, що відповідає масштабам вчиненого в Україні", – пояснив юрист.
Мамедов додав, що український парламент має ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.
"Ратифікація Римського статуту – це насамперед участь в основних рішеннях Міжнародного кримінального суду та можливість ввести весь комплекс міжнародних інструментів для притягнення до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності персонально російського керівництва й усіх причетних", – заявив ексзаступник генерального прокурора України.
Контекст
- Україна не ратифікувала Римського статуту, проте 2015 року країна повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
- МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року. 2016 року було опубліковано попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі зазначено, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
- Наприкінці 2020 року МКС дійшов висновку, що дії, які становлять воєнні злочини та злочини проти людяності, "було вчинено в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда.
- Мамедов говорив у квітні 2021 року, що Україна надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі 19 повідомлень, пов'язаних із російською агресією.
- Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російське вторгнення триває, українські сили дають відсіч окупантам.
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
- Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова повідомила, що США готові скерувати в Україну команду експертів із розслідування воєнних злочинів, а також воєнних аналітиків.