Межа можливостей? Росія припинила нарощування військових видатків. ЗМІ розібралися у причинах
2 жовтня 2025, 16.21
У країні-агресорі Росії з'явилися чіткі ознаки того, що економіка вже не тягне витрати на війну проти України. Про це написали "Важные истории" 2 жовтня.
Російський бюджет залишається головним індикатором економіки, пише видання, його видатки сягають майже 20% ВВП. Із початком війни його формували за принципом "бюджету перемоги" – пріоритетом були військові видатки, які зростали щороку. Тепер це зростання вперше зупинено.
Перший дзвінок пролунав рік тому, ідеться в публікації. Уряд РФ замість скоротити військові видатки, як збирався, знову їх збільшив. Для цього довелося підвищити податки. Економіка почала сповільнюватися, а цього року різко загальмувала. Стало зрозуміло, що доведеться або зупинити зростання видатків не на словах, а на ділі, або знову підвищувати податки, хоча влада обіцяла не робити цього до 2030 року.
У 2019–2021 роках Росія витрачала на армію по 3–3,6 трлн руб. ($36 млрд – $43 млрд), або приблизно 15% видатків бюджету. За час війни витрати на "оборону" зросли вчетверо, а їхня частка в бюджеті – більше ніж удвічі. Цього року уряд має намір витратити на війну 13,5 трлн руб. ($162 млрд) – це 32% усіх видатків. На оборону 2026 року запланували 12,9 трлн руб. ($155 млрд) – на 10% менше в реальному вираженні. Проте видатки на силовий блок загалом залишаться майже на колишньому рекордному рівні – приблизно 38% бюджету. Економісти вважають, що стелі можливостей досягнуто: держава вже не може збільшувати воєнні видатки без наслідків.
Одна з основних проблем – прибутки. У 2024 році нафтогазові надходження різко скоротилися через ціни на нафту й зміцнення рубля. Водночас уповільнилася економіка: прогноз зростання ВВП знизився до 1%. У підсумку дефіцит бюджету 2025 року зріс до 5,7 трлн руб. ($68 млрд), а резерви ФНБ майже вичерпано.
Знижувати видатки не виходить, оскільки всі вони дуже важливі, пояснював нелегітимний президент РФ Володимир Путін. Видання зазначає, що, будучи обережним в інших витратах, на війну Путін витрачає "як божевільний", не рахуючи грошей. Проте бюджет-2026 демонструє, що "воєнний чад" закінчується, оскільки уряд уже не може розкидатися грошима, як у 2022–2025 роках.
Видатки бюджету становитимуть 44,1 трлн руб. ($531 млрд) – усього на 3% більше, ніж цього року, зростання навіть менше за інфляцію. Водночас очікування щодо доходів підвищилися із 37,1 до 40,3 трлн руб. (з $446 до $485 млрд), або на 8,6% порівняно з 2025 роком.
Щоб закрити дірку, влада підвищує податки. Із 2026 року ПДВ зростає з 20% до 22%, що принесе приблизно 1,2 трлн руб ($14,4 млрд). Додатково запроваджують збори для бізнесу й скорочують пільги – насамперед для малого бізнесу й IT-компаній. Сумарно податкові новації, за оцінкою Мінфіну, дадуть бюджету 2026 року майже 1,8 трлн руб.($21,6 млрд), які, ідеться в пояснювальній записці до бюджету, підуть "на фінансування оборони й безпеки". За оцінкою економіста Дмитра Польового, бюджет отримає навіть більше: 2,4–2,9 трлн руб. ($28,9 – $34,9 млрд).
Зупинення військових видатків дало змогу збільшити деякі соціальні й "мирні" статті: освіту, ЖКГ, інфраструктуру. Але водночас серйозно скорочують фінансування медицини, сільського господарства й низки нацпроєктів.
Контекст
- 20 червня Путін сказав, що вважає чутки про занепад російської економіки надто перебільшеними. Він заявив, що РФ "заплатила інфляцією за потребу військових видатків", але бореться із нею. Також додав, що РФ з наступного року нібито може зменшити військові видатки, визнавши, що нинішнє навантаження на економіку країни є надлишковим.
- 16 липня голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко під час засідання верхньої палати парламенту сказала, що девізом бюджету-2026 у Росії, підготовку якого розпочинають російські чиновники, має стати "сувора економія" коштів.
- 26 липня Bloomberg інформувало, що російська економіка, яка тривалий час показувала стійкість, незважаючи на міжнародні санкції, "демонструє дедалі більше тріщин" обсягом $2 трлн. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявляла, що побоювання стосовно капіталу банків "абсолютно безпідставні", гендиректор "Сбербанка" Герман Греф у червні визнавав: якість кредитного портфеля погіршується, компанії дедалі частіше вимушені реструктуризувати борги.