Межа можливостей? Росія припинила нарощування військових видатків. ЗМІ розібралися у причинах

Межа можливостей? Росія припинила нарощування військових видатків. ЗМІ розібралися у причинах Російська економіка не витримує ведення війни
Фото: EPA

У країні-агресорі Росії з'явилися чіткі ознаки того, що економіка вже не тягне витрати на війну проти України. Про це написали "Важные истории" 2 жовтня.

Російський бюджет залишається головним індикатором економіки, пише видання, його видатки сягають майже 20% ВВП. Із початком війни його формували за принципом "бюджету перемоги" – пріоритетом були військові видатки, які зростали щороку. Тепер це зростання вперше зупинено.

Перший дзвінок пролунав рік тому, ідеться в публікації. Уряд РФ замість скоротити військові видатки, як збирався, знову їх збільшив. Для цього довелося підвищити податки. Економіка почала сповільнюватися, а цього року різко загальмувала. Стало зрозуміло, що доведеться або зупинити зростання видатків не на словах, а на ділі, або знову підвищувати податки, хоча влада обіцяла не робити цього до 2030 року.

У 2019–2021 роках Росія витрачала на армію по 3–3,6 трлн руб. ($36 млрд – $43 млрд), або приблизно 15% видатків бюджету. За час війни витрати на "оборону" зросли вчетверо, а їхня частка в бюджеті – більше ніж удвічі. Цього року уряд має намір витратити на війну 13,5 трлн руб. ($162 млрд) – це 32% усіх видатків. На оборону 2026 року запланували 12,9 трлн руб. ($155 млрд) – на 10% менше в реальному вираженні. Проте видатки на силовий блок загалом залишаться майже на колишньому рекордному рівні – приблизно 38% бюджету. Економісти вважають, що стелі можливостей досягнуто: держава вже не може збільшувати воєнні видатки без наслідків.

Одна з основних проблем – прибутки. У 2024 році нафтогазові надходження різко скоротилися через ціни на нафту й зміцнення рубля. Водночас уповільнилася економіка: прогноз зростання ВВП знизився до 1%. У підсумку дефіцит бюджету 2025 року зріс до 5,7 трлн руб. ($68 млрд), а резерви ФНБ майже вичерпано.

Знижувати видатки не виходить, оскільки всі вони дуже важливі, пояснював нелегітимний президент РФ Володимир Путін. Видання зазначає, що, будучи обережним в інших витратах, на війну Путін витрачає "як божевільний", не рахуючи грошей. Проте бюджет-2026 демонструє, що "воєнний чад" закінчується, оскільки уряд уже не може розкидатися грошима, як у 2022–2025 роках.

Видатки бюджету становитимуть 44,1 трлн руб. ($531 млрд) – усього на 3% більше, ніж цього року, зростання навіть менше за інфляцію. Водночас очікування щодо доходів підвищилися із 37,1 до 40,3 трлн руб. (з $446 до $485 млрд), або на 8,6% порівняно з 2025 роком.

Щоб закрити дірку, влада підвищує податки. Із 2026 року ПДВ зростає з 20% до 22%, що принесе приблизно 1,2 трлн руб ($14,4 млрд). Додатково запроваджують збори для бізнесу й скорочують пільги – насамперед для малого бізнесу й IT-компаній. Сумарно податкові новації, за оцінкою Мінфіну, дадуть бюджету 2026 року майже 1,8 трлн руб.($21,6 млрд), які, ідеться в пояснювальній записці до бюджету, підуть "на фінансування оборони й безпеки". За оцінкою економіста Дмитра Польового, бюджет отримає навіть більше: 2,4–2,9 трлн руб. ($28,9 – $34,9 млрд).

Зупинення військових видатків дало змогу збільшити деякі соціальні й "мирні" статті: освіту, ЖКГ, інфраструктуру. Але водночас серйозно скорочують фінансування медицини, сільського господарства й низки нацпроєктів.

Контекст

20 червня Путін сказав, що вважає чутки про занепад російської економіки надто перебільшеними. Він заявив, що РФ "заплатила інфляцією за потребу військових видатків", але бореться із нею. Також додав, що РФ з наступного року нібито може зменшити військові видатки, визнавши, що нинішнє навантаження на економіку країни є надлишковим.

16 липня голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко під час засідання верхньої палати парламенту сказала, що девізом бюджету-2026 у Росії, підготовку якого розпочинають російські чиновники, має стати "сувора економія" коштів.

26 липня Bloomberg інформувало, що російська економіка, яка тривалий час показувала стійкість, незважаючи на міжнародні санкції, "демонструє дедалі більше тріщин" обсягом $2 трлн. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявляла, що побоювання стосовно капіталу банків "абсолютно безпідставні", гендиректор "Сбербанка" Герман Греф у червні визнавав: якість кредитного портфеля погіршується, компанії дедалі частіше вимушені реструктуризувати борги.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати