У Харкові затримали одного з двох пілотів збитого російського винищувача. Другий переховується в місті
7 березня 2022, 09.32
Уночі 7 березня військовослужбовці Нацгвардії затримали одного з двох пілотів російського винищувача. Їм удалося катапультуватися після того, як їхній літак збили напередодні ввечері, повідомляє голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.
Він наголосив, що затриманий пілот – заступник командира авіаційного полку, який дислокувався у Воронежі.
"Це один з головних учасників та свідків злочинів, які російський агресор чинить проти мирного українського населення. Особисто здійснював три вильоти між Ізюмом та Балаклією. Російський пілот здав своїх координаторів та розповів про злочинні накази", – додав Синєгубов.
Російського військового передали для подальших слідчих дій в один із районних відділів поліції міста Харкова.
"Пілотів ворожого літака було двоє, обидва живі. Одному досі вдається переховуватися в місті. Тривають пошуки", – ідеться в повідомленні.
Увечері 6 березня Сили протиповітряної оборони збили російський літак Су-25 у небі над Харковом. Літак упав у районі Кулиничів.
Контекст
- Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що ціль РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
- Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (більше нових даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
- Втрати російських окупантів станом на 6 березня становили понад 11 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими, а також285 танків, 985 ББМ, 109 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 21 одиниця засобів ППО, 44 літаки, 44 вертольоти, легких швидкісних катерів, 60 цистерн із паливом і чотири оперативно-тактичні безпілотники.
- 27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
- Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.