Зеленський про гарантів безпеки України: Перше коло розмови робитимемо уп'ятьох, потім приєднаються інші країни
16 квітня, 22.24
Президент Володимир Зеленський заявив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія, Франція, Німеччина, Туреччина та Польща, але остаточної домовленості ні з ким із них ще немає. Про це він сказав 16 квітня в інтерв'ю українським онлайн-медіа, відео якого опублікував Офіс президента.
Він наголосив, що розрізняє "демонстрацію" та "готовність" і реальною готовністю вважає наявність підписаного документа, хоча б попереднього меморандуму. Таких документів Україна поки що не має, але є "демонстрація готовності" від Великобританії в особі її прем'єра Бориса Джонсона, від США, Туреччини, Італії, Польщі, Франції, Німеччини.
Окрім того, Зеленський за підсумками розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і главою Євроради Шарлем Мішелем вважає, що гарантом погодиться окремо стати Євросоюз.
"Це демонстрація. Перше коло розмови ми будемо робити [з тими, від кого] я точно знаю підтвердження – Франція, Німеччина, Британія, США і ми. Уп'ятьох буде розмова. Потім доєднаються інші країни: Туреччина дуже, дійсно, хоче, Польща", – сказав Зеленський.
За його словами, від решти країн він поки не дістав підтвердження, "але цей процес живий" і Україна очікує на відповідь ще від 5–10 країн за тиждень або 10 днів.
"Отримаємо якусь конкретику. Там є складні питання, чого хочемо ми і що готові нам надати – різні речі", – наголосив Зеленський.
На уточнення, про які саме гарантії йдеться, президент заявив, що, за його "відчуттями від сигналів" інших країн, Україна не матиме проблем із будь-якою зброєю чи санкціями проти країни-агресора, але будуть питання з "військовим компонентом" – готовністю допомогти військами у разі потреби.
Зеленський також зазначив, що поки країни-гаранти не скажуть, "що вони нам дадуть" і чи будуть це справді надійні гарантії безпеки або просто партнерська допомога, неможливо домовлятися і з Росією. Він вважає, що за підсумками переговорів про мир і гарантії може бути два документи: один – безпосередньо між Україною та РФ, другий – за участю третіх країн, гарантів безпеки України.
Контекст
- Україна протягом останніх років прагнула членства в НАТО. 2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства (ПДЧ) Україна поки що не одержала.
- 23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".
- Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що в разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.
- Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але, оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни "буде будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".
- Про готовність надати гарантії безпеки після цього заявили США, Італія, Німеччина, Великобританія і Туреччина. Водночас представники країн говорили, що гарантії будуть "не як у НАТО" – про готовність скерувати свої війська в разі нападу на Україну не йдеться.