Еліта в Росії розділилася на два табори: одні незадоволені темпами "спецоперації", інші – масштабами санкцій і падінням економіки – ЗМІ
24 травня 2022, 19.29
Російська еліта розділилася на два табори. Бізнес і багато членів уряду незадоволені тим, що президент Росії Володимир Путін розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій, а представників силових структур не влаштовують повільні темпи так званої спецоперації. Про це з посиланням на власні джерела, наближені до Кремля, адміністрації Путіна та уряду, 24 травня повідомило російське видання "Медуза".
Зазначають, що в жодному з таборів немає задоволених політикою Путіна.
Близькі до адміністрації російського президента джерела уточнюють, що позиція "яструбів" (силовиків) проста: "На їхню думку, якщо вже вплуталися – давати слабину не можна. Треба діяти жорсткіше". Під цим "жорсткіше" мається на увазі широка мобілізація резервістів і війна "до перемоги", в ідеалі – до взяття Києва, пише "Медуза".
Проте, за інформацією співрозмовників видання, до мобілізації у Кремлі не готові.
Водночас джерела зазначають, що "партія миру" в особі найбільших бізнесменів і більшості "цивільних" посадовців також незадоволена діями Путіна, оскільки не бачить з його боку реальних кроків щодо досягнення миру з Україною. Проте помічає численні труднощі в економіці.
"Проблеми у Росії через війну вже видно, а в середині літа вони просто посиплються з різних боків: транспорт, медицина, навіть сільське господарство. Ніхто про такий масштаб просто не думав", – пояснив наближений до уряду співрозмовник "Медузи".
За словами джерела, до початку війни у Кремлі ніхто не прораховував варіанта повної відмови європейських країн від імпорту російських газу і нафти, але Путін та "войовнича" частина його оточення досі не вірять, що ці погрози з боку Заходу реалізують.
Наближені до АП та уряду співрозмовники видання зазначають, що у владі дедалі частіше обговорюють тему "майбутнього після Путіна".
Серед наступників президента РФ у Кремлі вбачають мера Москви Сергія Собяніна, заступника голови Ради безпеки Дмитра Медведєва та першого заступника глави АП Сергія Кирієнка, повідомило джерело "Медузі".
Контекст
- Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.
- У 2020 році до конституції РФ внесли зміни, які дають змогу Путіну знову балотуватися на посаду глави Кремля у 2024 році.
- 24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення в Україну під виглядом "демілітаризації" і "денацифікації" країни. Спочатку, за даними СБУ, Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Один із полонених, свідчення якого опублікувало відомство, розповів, що російським військовослужбовцям видали провізію із запасом на три доби. Але бліцкриг провалився.
- Західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро і долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора, рейтингове агентство Fitch вважає, що суверенний дефолт РФ неминучий. Санкції мають намір розширювати й надалі.
- На початку квітня російські війська вигнали Збройні сили України з північних областей країни. 5 травня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що Збройні сили України перейшли до контрнаступальних дій у Харківській області.
- Наразі найактивніші бої тривають на Донбасі, у південній частині України окупанти перейшли до оборонних дій.