Лукашенко хоче, щоб його визнали президентом в обмін на припинення міграційної кризи – глава МЗС Естонії
17 листопада 2021, 14.37
Олександр Лукашенко хоче, щоб його визнали законним президентом Білорусі та зняли санкції в обмін на припинення міграційної кризи на кордонах Європи. Про це 16 листопада заявила міністерка закордонних справ Естонії Ева-Марія Лійметс, коментуючи в ефірі телеканала ETV телефонну розмову канцлерки Німеччини Ангели Меркель із Лукашенком, що відбулася у понеділок, 14 листопада.
"Він хоче, щоб санкції зупинили, а його визнали главою держави, щоб він міг залишатися на посаді", – заявила Лійметс, відповідаючи на запитання щодо вимог Лукашенка в обмін на припинення міграційної кризи на кордоні Білорусі, повідомляє ERR.
Однак у МЗС Естонії налаштовані вводити проти влади Білорусі нові санкції через порушення прав людини, зазначила міністерка.
"Важливо, щоб Європейський союз залишався єдиним і впливав на Білорусь діями", – наголосила Лійметс.
Контекст
- 9 серпня 2020 року у Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув на той час чинний глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
- 23 вересня 2020 року Лукашенко провів так звану інавгурацію, яку вперше в історії Білорусі не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
- Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій долучилася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів та розгін демонстрацій ввів мінфін США.
- У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських посадовців.
- У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
- 16 червня 2021 року стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
- 21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів та заборону на видання віз щодо 78 фізичних та восьми юридичних осіб із Білорусі. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопосадовці.
- 24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами із вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборону на послуги страхування для білоруського уряду і державних органів країни та інше.
- 7 липня слідом за США, Канадою та Великою Британією санкції проти Білорусі розширила Швейцарія.
- Улітку 2021 року країни Балтії та Польща зіткнулися з проблемою нелегальної міграції з Білорусі. Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі під час зустрічі в Києві 23 серпня випустили спільну декларацію, в якій назвали міграційну кризу на кордоні з Білоруссю "політично керованою гібридною операцією, що здійснює режим Лукашенка".
- 15 листопада канцлерка Німеччини Ангела Меркель провела телефонну розмову з Олександром Лукашенком, який перебуває при владі у Білорусі. За даними влади Білорусі, "найважливіший аспект", який обговорювали Меркель та Лукашенко, – "гуманітарна підтримка біженців через надання їм гуманітарної допомоги".