Маас про санкції проти Білорусі: Ітиметься про людей, компанії і платіжні операції 

Контекст

• Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання опозиційного журналіста Романа Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн.
• Агентство Bloomberg повідомляло, що ЄС може ввести секторальні санкції проти Білорусі в червні.
• Винищувач білоруських ВПС 23 травня за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, було піднято "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
• Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. Паблік NEXTA набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
• Як розповіли пасажири, Протасевич запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. Коли його почали обшукувати і пасажири запитали у нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". Видання TUT.BY уточнило, що журналіста в Білорусі обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу, найсуворіше покарання за інкримінованими статтями – 15 років позбавлення волі (організація масових заворушень).
• Увечері 24 травня було опубліковано відео, у якому Протасевич сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
• 24 травня уряд Литви ухвалив рішення заборонити всі авіарейси в Литву та з неї, які проходять через територію Білорусі.
• Того самого дня президенти Естонії, Латвії та Литви закликали ввести санкції проти влади Білорусі і закрити повітряний простір над цією країною. Глави балтійських країн назвали дії режиму Лукашенка "відвертим актом державного тероризму". МЗС Литви рекомендувало співвітчизникам покинути територію Білорусі.
• 9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
• Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
• У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
• У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
• У березні окремий пакет національних і регіональних санкцій проти представників режиму Лукашенка погодили країни Балтії. МЗС Латвії зазначало, що в санкційному списку 277 осіб.