"Ця дія поставила під загрозу безпеку пасажирів та екіпажу рейсу. Це також було серйозною атакою на правила, які регулюють цивільну авіацію. Усі наші країни і наші громадяни залежать від кожної держави, яка відповідально виконує свої обов'язки відповідно до Чиказької конвенції, щоб цивільні повітряні судна могли безпечно та надійно експлуатувати", – ідеться в заяві.
Вони закликали Міжнародну організацію цивільної авіації "терміново розв'язати цю проблему" для дотримання правил і стандартів.
"Ця акція також є серйозною атаку на свободу ЗМІ. Ми вимагаємо негайного і беззастережного звільнення Романа Протасевича, а також усіх інших журналістів і політичних в'язнів, утримуваних у Білорусі. Ми будемо нарощувати наші зусилля, зокрема завдяки введенню додаткових санкцій, якщо це необхідно, для підвищення відповідальності за дії білоруської влади", – заявили представники "Великої сімки" та ЄС.
Контекст
Винищувач білоруських ВПС 23 травня за дорученням Лукашенка було піднято "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали білоруського опозиційного журналіста, одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. Паблік NEXTA набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Як розповіли пасажири, Протасевич запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. Коли його почали обшукувати і пасажири запитали у нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". Видання TUT.BY уточнило, що журналіста в Білорусі обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу, найсуворіше покарання за інкримінованими статтями – 15 років позбавлення волі (організація масових заворушень).
Увечері 24 травня було опубліковано відео, у якому Протасевич сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
24 травня уряд Литви ухвалив рішення заборонити всі авіарейси в Литву та з неї, які проходить через територію Білорусі.
Того самого дня президенти Естонії, Латвії та Литви закликали ввести санкції проти влади Білорусі і закрити повітряний простір над цією країною. Глави балтійських країн назвали дії режиму Лукашенка "відвертим актом державного тероризму".
МЗС Литви рекомендувало співвітчизникам покинути територію Білорусі.
Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн.
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
+3 Київ
