0 Київ
Уряди Латвії, Литви та Естонії ввели санкції проти 118 прибічників режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це повідомляє пресслужба президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи.
"Литва, Латвія та Естонія погодили новий пакет національних і регіональних санкцій проти представників білоруського режиму. До списку увійшло ще 118 прибічників режиму, що потрапляють під національні санкції", – ідеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс уточнив, що йдеться, зокрема, про заборони на в'їзд 118 громадянам Білорусі із "правоохоронних органів й органів правосуддя, відповідальних за систематичне переслідування протестувальників".
In solidarity with and in support of Belarus people celebrating # ДзеньВолі, Baltic States today imposed national travel bans on additional 118 persons from regime's law enforcement and justice sectors, responsible for the systematic oppression of protesters # ЖівеБеларусь
- Edgars Rink * vi * s (@edgarsrinkevics) March 25, 2021
Перелік осіб, які потрапили під ці санкції, опублікували на сайті Латвійського МЗС. Зазначають, що тепер список людей, які стали персонами нон ґрата в Латвії у зв'язку з подіями в Білорусі, складається із 277 осіб.
До нового списку потрапили начальники управлінь МВС та ОМОН, прессекретарка МВС Ольга Чемоданова та її чоловік, співробітник управління МВС по боротьбі з організованою злочинністю Денис Чемоданов, офіційна представниця управління Слідчого комітету в Мінську Катерина Гарлінська, співробітник пресслужби МВС Олександр Марченко, держобвинувачка у справі журналісток "Белсату" помічниця прокурора Аліна Касьянчик, суддя у справі журналісток "Белсату" Наталія Бугук та інші.
Президент Литви Науседа сьогодні зустрівся з лідеркою білоруського громадянського суспільства Світланою Тихановською. Зазначають, що зустріч відбулася в день, коли опозиція й білоруська діаспора за кордоном святкують День волі – незалежності Білорусі. Науседа висловив надію, що скоро настане день, коли народ Білорусі зможе офіційно відсвяткувати цю дату із законно обраними представниками влади вільної й демократичної держави.
Він також висловив підтримку білоруському громадянському суспільству й діяльності створеної Тихановською координаційної ради.
Крім того, як повідомляє МЗС Естонії, 19 держав – Естонія разом з Австрією, Бельгією, Канадою, Чеською Республікою, Данією, Фінляндією, Німеччиною, Ісландією, Латвією, Литвою, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Румунією, Словаччиною, Швейцарією, Сполученим Королівством та Сполученими Штатами Америки – висловлюють свою повну підтримку створенню міжнародної платформи підзвітності для Білорусі. Ідеться про міжнародну й незалежну платформу для зібрання та збереження доказів серйозних порушень прав людини, скоєних під час і після президентських виборів у Білорусі 2020 року.
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка й ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
