+11 Київ
У Білорусі затримали голову Об'єднаної громадянської партії, члена координаційної ради білоруської опозиції Миколу Козлова. Він наразі у слідчому ізоляторі у провулку Окрестіна в Мінську, повідомила координаційна рада в Telegram 22 березня.
Увечері 22 березня Козлов зник, він пішов до друга і написав йому перед від'їздом таке: "Якщо мене не буде за 15 хвилин, отже, мене затримали". Після цього зв'язку з ним не було.
На початку березня порушили кримінальну справу проти Козлова за "умисне розкриття інформації про розслідування, попереднє розслідування чи закрите судове засідання". Згідно із законодавством Білорусі, за це передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, нагадали в раді.
"Я переконаний, що жодної секретної інформації я не розголошував. Окрім того, що я сказав, що справу про координаційну раду сфабриковано і люди сидять безневинно. Свою некомпетентність ці слідчі намагаються приховати підписками про нерозголошення. Слідча група розцінила мою відмову давати підписку про нерозголошення як адміністративне правопорушення, хоча я скористався своїм законним правом", – наводять у повідомленні коментар опозиціонера.
У коментарі "Радые Свабода" Козлов припустив, що так Слідчий комітет Білорусі мстить йому за непідписання договору про нерозголошення.
"Але це моє право на захист. Публічність – це теж форма захисту. Вони хочуть, щоб нас поховали, і робити свої брудні справи. Правове свавілля в Білорусі сягнуло неймовірних розмірів", – заявив він.
Координаційну раду білоруської опозиції створили в середині серпня для організації передання влади від Олександра Лукашенка опозиції. Голова Конституційного суду Білорусі називав цей орган неконституційним, а генпрокуратура країни відкрила справу за статтею про захоплення влади через створення ради.
Членів президії ради затримували силовики, дехто змушений був утекти із країни.
17 вересня Європарламент визнав координаційну раду тимчасовим представництвом "народу, що вимагає демократичних змін", і привітав її створення.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
