+10 Київ
Білоруська опозиція подала заявку на проведення 25 березня, у День волі, мітингу, маршу та концерту. Про це 22 березня повідомив портал TUT.BY.
Мінський міськвиконком відмовився погодити заходи. Згідно із законом, до подання заявки на проведення акції організатори мають укласти договори зі "швидкою", комунальними службами та міліцією. Договір зі "швидкою" організатори уклали на початку березня, а міліція відмовилася укладати договір, зазначили журналісти.
Напередодні акції студентів білоруських вишів попередили про відповідальність за участь у мітингах, зазначає TUT.BY.
У Білоруському національному технічному університеті 17 березня проректор підписав указ про те, що із 22-го до 29 березня у виші буде посилено контроль пропуску на територію. Офіційно це пов'язано із заходами щодо профілактики та поширення COVID-19, але вони припадають якраз на тиждень із Днем волі, підкреслює портал.
За інформацією білоруських ЗМІ, керівникам відділів держпідприємств дали розпорядження про те, щоб на 25 березня співробітникам без медичних довідок не давали вихідні за власний рахунок.
"Працюю на Мінському підшипниковому заводі. На 25 березня заяви не підписують, навіть у рахунок відпустки. Та й узагалі на цей тиждень відгули підписують тільки в разі нагальної потреби", – повідомив порталу читач.
"Радые Свабода" 24 березня повідомило, що напередодні Дня волі у країні активізувалися обшуки й затримання.
У Новополоцьку затримали активістів, які брали участь у записі відео на підтримку голосування, оголошеного Світланою Тихановською на платформі "Голос".
У Білорусі 22 березня затримали голову Об'єднаної громадянської партії, члена координаційної ради білоруської опозиції Миколу Козлова.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
