Конституційний Суд vs антикорупційні органи. Головне про скандал, який загрожує Україні скасуванням безвізу 

Що сталося

Президент України Володимир Зеленський скликає термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Ця інформація з'явилася вранці 29 жовтня 2020 року на сайті Офісу глави держави.

У повідомленні уточнювали, що засідання РНБО проведуть у закритому режимі, його буде присвячено "визначенню заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни".

"Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна і жорстка оцінка рішенням окремих суб'єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими", – наводив слова Зеленського Офіс президента.

У повідомленні також наголошено, що лідер Української держави напрацює і презентує парламенту невідкладні законопроєкти, які "в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій".

За півтори години до появи цієї новини на сайті президента на своїй сторінці у Facebook висловився і секретар РНБО Олексій Данілов.

"Рішення певних органів державної влади носять антидержавний і антиконституційний характер. Вважаю, що їхні окремі дії несуть загрозу національній безпеці України", – написав чиновник.

Через що переполох

Причиною обурення президента і термінового скликання засідання РНБО стало рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 27 жовтня у справі про відповідність окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу безпосередньо конституційним нормам.

Довідка "ГОРДОН". Справу про відповідність Конституції положень антикорупційного закону та окремих статей Кримінального кодексу суд почав розглядати у зв'язку зі зверненням 4 серпня 2020 року 47 народних депутатів від фракції "Опозиційна платформа – За життя".

Парламентарії вимагали від Конституційного Суду визнати неконституційними: а) повноваження Національного агентства із запобігання корупції; б) вимогу закону вказувати в декларації інформацію про членів сім'ї; в) дві статті Кримінального кодексу – про незаконне збагачення і про внесення недостовірної інформації в декларацію; г) статті Цивільного кодексу про конфіскацію незаконних активів.

Текст рішення з'явився за добу на офіційному сайті КСУ. У 22-сторінковому документі суд визнав неконституційними основні положення чинного антикорупційного законодавства України, які передусім стосуються повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).

Наприкінці документа зазначено, що "рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено".

Що саме вирішив Конституційний Суд

Після рішення суду Національне агентство із запобігання корупції втратило деякі повноваження. Видання "Бабель" проаналізувало, які саме.

• Утратило доступ до реєстрів з інформацією про топчиновників (наприклад, до реєстрів про нерухомість).

• Не може виписувати адмінпротоколи за порушення антикорупційного законодавства, ухвалювати приписи про конфлікт інтересів або порушення етичних норм і одержати щодо цього пояснення чиновників.
• Не може оскаржити в судах закони та інші акти, ухвалені з порушенням антикорупційного законодавства.
• Має закрити вільний доступ до єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків тощо.
• Не може перевіряти, чи вчасно подано декларації, чи правильно їх заповнили і чи правдива в них інформація. Агентство не може звертатися до Спеціальної антикорупційної прокуратури чи Офісу генпрокурора з клопотаннями визнати активи незаконно отриманими, навіть якщо в нього є докази.
• Утратило можливість з'ясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не мають подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи.

Крім того, КСУ визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях або за їх неподання. За таке порушення, згідно з рішенням суду, потрібно карати менш суворо, оскільки шкода від таких дій не така велика.

"Це означає, тепер НАБУ має закрити всі 110 кримінальних проваджень за цією статтею. Наприклад, справу стосовно чинного мера Одеси Геннадія Труханова", – зазначає "Бабель", нагадуючи, що в серпні цього року Труханову вручили підозру в тому, що він не вказав у декларації за 2017 рік інформацію про доходи та майно дружини. Загальна сума незадекларованого майна – 16,3 млн грн.

Чому це погана новина

Антикорупційна реформа, яка охоплювала ухвалення низки законів і створення спеціалізованих органів, була однією з основних умов надання Україні безвізового режиму з країнами Євросоюзу.

Рішення КСУ може стати підставою для припинення безвізу. Про це йдеться в листі представника України при ЄС Миколи Точицького віцепрем'єрці з євроінтеграції Ользі Стефанішиній, який є у розпорядженні LIGA.net.

"Як поки неофіційно відзначають наші контакти, рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 року, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", – наводить слова з листа дипломата видання.

За словами Точицького, низка рішень Конституційного Суду, а також Окружного адміністративного суду Києва щодо антикорупційних органів "загострили проблематику" конституційного курсу України на набуття повноправного членства у Євросоюзі (26 жовтня Окружний адміністративний суд Києва вирішив усунути від посади директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника).

Крім скасування безвізу, зазначають у листі, рішення КСУ може позначитися на співпраці України з Міжнародним валютним фондом, на інтеграції до енергетичного ринку ЄС, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг, інтеграції в єдиний цифровий ринок і багато іншого.

"А судді хто?"

Своє рішення КСУ пояснив тим, що колишні повноваження НАЗК дозволяли відомству впливати на всіх суддів, зокрема Конституційного Суду, що означало "контроль виконавчої гілки влади над судовою". Необхідність декларування як такого КСУ не заперечує, але вимагає дотримуватися принципу незалежності судової влади.

Вердикт у справі про конституційність окремих положень антикорупційного законодавства ухвалила Велика палата Конституційного Суду, до якої входить 15 суддів. Четверо з них виступили проти рішення, а саме Сергій Головатий, Олег Первомайський, Віктор Колісник і Василь Лемак.

Заступник голови Конституційного Суду Сергій Головатий вже опублікував свою "розбіжну думку", у якій, зокрема, називає юридично необґрунтованим визнання неконституційною ст. 336-1 Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях або за їх неподання.