+11 Київ
Що сталося
Президент України Володимир Зеленський скликає термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Ця інформація з'явилася вранці 29 жовтня 2020 року на сайті Офісу глави держави.
У повідомленні уточнювали, що засідання РНБО проведуть у закритому режимі, його буде присвячено "визначенню заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни".
"Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна і жорстка оцінка рішенням окремих суб'єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими", – наводив слова Зеленського Офіс президента.
29 жовтня 2020 року, Київ, засідання РНБО. Фото: president.gov.ua
У повідомленні також наголошено, що лідер Української держави напрацює і презентує парламенту невідкладні законопроєкти, які "в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій".
За півтори години до появи цієї новини на сайті президента на своїй сторінці у Facebook висловився і секретар РНБО Олексій Данілов.
"Рішення певних органів державної влади носять антидержавний і антиконституційний характер. Вважаю, що їхні окремі дії несуть загрозу національній безпеці України", – написав чиновник.
Через що переполох
Причиною обурення президента і термінового скликання засідання РНБО стало рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 27 жовтня у справі про відповідність окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу безпосередньо конституційним нормам.
Довідка "ГОРДОН". Справу про відповідність Конституції положень антикорупційного закону та окремих статей Кримінального кодексу суд почав розглядати у зв'язку зі зверненням 4 серпня 2020 року 47 народних депутатів від фракції "Опозиційна платформа – За життя".
Парламентарії вимагали від Конституційного Суду визнати неконституційними:
а) повноваження Національного агентства із запобігання корупції;
б) вимогу закону вказувати в декларації інформацію про членів сім'ї;
в) дві статті Кримінального кодексу – про незаконне збагачення і про внесення недостовірної інформації в декларацію;
г) статті Цивільного кодексу про конфіскацію незаконних активів.
Текст рішення з'явився за добу на офіційному сайті КСУ. У 22-сторінковому документі суд визнав неконституційними основні положення чинного антикорупційного законодавства України, які передусім стосуються повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).
Наприкінці документа зазначено, що "рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено".
Київ, будівля Конституційного Суду. Фото: depositphotos.com
Що саме вирішив Конституційний Суд
Після рішення суду Національне агентство із запобігання корупції втратило деякі повноваження. Видання "Бабель" проаналізувало, які саме.
- Утратило доступ до реєстрів з інформацією про топчиновників (наприклад, до реєстрів про нерухомість).
- Не може виписувати адмінпротоколи за порушення антикорупційного законодавства, ухвалювати приписи про конфлікт інтересів або порушення етичних норм і одержати щодо цього пояснення чиновників.
- Не може оскаржити в судах закони та інші акти, ухвалені з порушенням антикорупційного законодавства.
- Має закрити вільний доступ до єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків тощо.
- Не може перевіряти, чи вчасно подано декларації, чи правильно їх заповнили і чи правдива в них інформація. Агентство не може звертатися до Спеціальної антикорупційної прокуратури чи Офісу генпрокурора з клопотаннями визнати активи незаконно отриманими, навіть якщо в нього є докази.
- Утратило можливість з'ясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не мають подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи.
Крім того, КСУ визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях або за їх неподання. За таке порушення, згідно з рішенням суду, потрібно карати менш суворо, оскільки шкода від таких дій не така велика.
"Це означає, тепер НАБУ має закрити всі 110 кримінальних проваджень за цією статтею. Наприклад, справу стосовно чинного мера Одеси Геннадія Труханова", – зазначає "Бабель", нагадуючи, що в серпні цього року Труханову вручили підозру в тому, що він не вказав у декларації за 2017 рік інформацію про доходи та майно дружини. Загальна сума незадекларованого майна – 16,3 млн грн.
Чому це погана новина
Антикорупційна реформа, яка охоплювала ухвалення низки законів і створення спеціалізованих органів, була однією з основних умов надання Україні безвізового режиму з країнами Євросоюзу.
Рішення КСУ може стати підставою для припинення безвізу. Про це йдеться в листі представника України при ЄС Миколи Точицького віцепрем'єрці з євроінтеграції Ользі Стефанішиній, який є у розпорядженні LIGA.net.
"Як поки неофіційно відзначають наші контакти, рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 року, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", – наводить слова з листа дипломата видання.
За словами Точицького, низка рішень Конституційного Суду, а також Окружного адміністративного суду Києва щодо антикорупційних органів "загострили проблематику" конституційного курсу України на набуття повноправного членства у Євросоюзі (26 жовтня Окружний адміністративний суд Києва вирішив усунути від посади директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника).
Крім скасування безвізу, зазначають у листі, рішення КСУ може позначитися на співпраці України з Міжнародним валютним фондом, на інтеграції до енергетичного ринку ЄС, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг, інтеграції в єдиний цифровий ринок і багато іншого.
"А судді хто?"
Своє рішення КСУ пояснив тим, що колишні повноваження НАЗК дозволяли відомству впливати на всіх суддів, зокрема Конституційного Суду, що означало "контроль виконавчої гілки влади над судовою". Необхідність декларування як такого КСУ не заперечує, але вимагає дотримуватися принципу незалежності судової влади.
Вердикт у справі про конституційність окремих положень антикорупційного законодавства ухвалила Велика палата Конституційного Суду, до якої входить 15 суддів. Четверо з них виступили проти рішення, а саме Сергій Головатий, Олег Первомайський, Віктор Колісник і Василь Лемак.
Заступник голови Конституційного Суду Сергій Головатий вже опублікував свою "розбіжну думку", у якій, зокрема, називає юридично необґрунтованим визнання неконституційною ст. 336-1 Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях або за їх неподання.
Суддя КСУ Сергій Головатий. Фото: ccu.gov.ua
Головатий також переконаний, що наявність у Нацагентства з питань запобігання корупції контрольних функцій і повноважень щодо всіх суб'єктів, на яких поширюється дія закону про декларації (включно із суддями), не можна розглядати як контроль "над судовою владою".
"Адже визначені законом повноваження НАЗК не є втручанням у професійну діяльність суддів – здійснення правосуддя, а спрямовані на досягнення легітимної мети – запобігання корупції в державі, у тому числі шляхом перевірки, формування доброчесності осіб, які виконують деякі функції держави або місцевого самоврядування", – зазначив заступник голови КСУ.
Після засідання Конституційного Суду Нацагентство щодо запобігання корупції заявило, що рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування ухвалили судді, яких самих у цьому підозрюють.
Ознаки недостовірного декларування виявили у суддів Ірини Завгородньої і Сергія Головатого. У Головатого, стверджує агентство, у декларації за 2019 рік виявлено недостовірних відомостей на суму 3,6 млн грн, а в декларації Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019-й – на 754 тис. грн.
В агентстві також зауважили, що ще раніше під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного Суду Володимира Мойсика НАЗК установило ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України – використання завідомо підробленого документа.
Пізніше з'ясували, що 2018 року голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький став власником земельної ділянки в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, про що повідомили журналісти розслідувальної програми "Схеми" (спільний проєкт "Радіо Свобода" і телеканала "UA:Перший"). У своїй декларації про доходи голова КСУ цієї інформації не вказав.
Реакція на рішення КСУ
Рішення КСУ щодо фактичного демонтування антикорупційної платформи України викликало різко негативну реакцію як у суспільстві, так і в політикумі, причому як в українському, так і західному.
Посли країн "Великої сімки" висловили занепокоєність імовірним скасуванням антикорупційних реформ в Україні. "Було досягнуто вже такого значного прогресу, Україна не має повертатися в минуле", – зауважили дипломати у спільній заяві.
28 жовтня, виконуючи рішення КСУ, Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". Після засідання РНБО за розпорядженням Кабміну доступ до реєстру відкрили.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що рішення КСУ створює проблему для боротьби з корупцією і розвитку України як європейської держави.
У коментарі "ГОРДОН" екснардеп і колишній заступник генерального прокурора України Віктор Чумак заявив, що бажання бізнесмена Ігоря Коломойського і голови політради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука посварити Україну із Заходом збіглося з особистим прагненням суддів Конституційного Суду захистити себе від фінансового контролю Національного агентства з питань запобігання корупції.
Колишній заступник голови Центральної виборчої комісії юрист Андрій Магера наголосив у спілкуванні з "ГОРДОН", що електронне декларування визнано неконституційним із надуманих причин.
На засіданні РНБО Зеленський, за словами пресслужби президента, заявив, що "не можна допустити, щоб вороги України використали рішення Конституційного Суду для дискредитації нашої країни за кордоном", і доручив правоохоронним органам установити всі деталі ухвалення Конституційним Судом рішень про електронне декларування.
Також глава держави пообіцяв, що законопроєкти для відновлення роботи системи електронного декларування буде підготовлено і передано до Верховної Ради як невідкладні. Увечері 29 жовтня Зеленський подав у Раду законопроєкт про змінення складу КСУ.
У п'ятницю, 30 жовтня, у Києві перед будівлею Конституційного Суду відбудеться мітинг, організований Transparency International Ukraine, "Автомайданом", Центром протидії корупції, Фундацією Dejure, "Рухом опору капітуляції".
