ГОРДОН
 
 

Карабах – це не тільки хвороба, але і форма спілкування. Й у двох симпатичних народів знову виникла в ньому потреба

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Це ущелина Суамбари-Сарсанг, 1993 рік, здається, четверта карабаська війна.

Так, пика в мене там місцями перекошена. Але не тому, що аж надто багатьох того дня поруч зі мною вбили. А тільки від холоду і смороду.



Карабах – не смертельна хвороба і, найімовірніше, вона ніколи не розростеться у глобальну війну і не поховає обидва народи. Водночас хвороба тяжка, невиліковна й нескінченна. Її буде успадковувати кожне нове покоління і вірмен, і азербайджанців. Періодично все освітлюватимуть охоплені вогнем танки, а генеральські пики (на час) потіснять в ефірах естрадні дупи.

От, якраз змінилося покоління й усе в Карабаху почалося знову. Але не варто драматизувати. Карабах – це не тільки хвороба, але і форма спілкування. А у двох симпатичних народів знову виникла в ньому потреба.

Джерело: nevzorovofficial / Instagram

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги