Не розумію, навіщо нападати на Сергія Кривоноса щодо його призначення в РНБО.
Сергій достойний офіцер українських Збройних сил, офіцер із незаплямованою репутацією. Один із небагатьох старших офіцерів, хто може похвалитися відсутністю того шлейфу корупції і тяжчих гріхів, про які я так часто пишу.
Офісу РНБО залишилося прожити в тому вигляді, в якому ми його знаємо, лічені дні. Це, мені здається, очевидно. Рішення Сергія іти в політику (чим би воно не було зумовлене, а спекуляцій про це тьма, і цитувати чутки не входить у мої звички) – це його власне рішення.
Ризики ця людина розуміє, повірте, як мало хто з людей, присутніх тут сьогодні. Судити, засуджувати, ба більше – засуджувати Кривоноса можна буде в разі, якщо його викриють у якихось махінаціях, в чому особисто я дуже сумніваюся.
Водночас мотивація людей, які призначили цього офіцера на пост фігуранта найрезонанснішого корупційного скандалу в Україні останніх тижнів або навіть місяців – очевидна.
Але відмитися нікому з них (ні Петрові, ні його оточенню) не допоможе вже ні чесне ім'я Кривоноса, ні танці з бубном, ні ритуальне спалення верблюдів. По-моєму, це теж досить очевидно...
Джерело: Alexei Bobrovnikov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора