Дивує борзота, із якою Зеленський відповідає журналістам. У тебе перед очима стоїть не успішний актор і не президент твоєї країни, а гопник із 90-х

Я поясню свою раптову антипатію до Зеленського. Я до нього завжди рівно ставився. Чесно. Не ходив і не дивився "95 квартал", але приймав і поважав його як успішну людину. Далі про нього починають говорити як про можливого кандидата у президенти. Зв'язок із Коломойським і явна гра на образі героя серіалу "Слуга народу" мене насторожували, але було бажання скласти про нього власну, нову думку.

Він з'являється в інтерв'ю Гордону – і стає зрозуміло, що це візитна картка майбутнього політика і кандидата у президенти. Я досить довго шукав час і бажання, щоб подивитися три серії цього інтерв'ю. І ось тут головне. Він там дуже вміло б'є на больові точки кожної нормальної людини:

• віра в батьків. Щоб їм не було потім соромно;
• Росія – ворог. Я з ними не заробляю із 2014 року;
• за інших було соромно – за мене не буде. Я інший;
• у мене до себе підвищені вимоги. У мене є такий мінус – я дуже порядний;
• я незалежний ні від кого. Коломойський не впливає на мене.

Ці тези дуже сильно привертають до людини. Ти їй починаєш вірити. Може, ти все ще не готовий за неї голосувати, але ти вже розумієш тих, хто готовий. І сам придивляєшся уважніше. Насправді всі ці гасла ти вже 100 разів чув від інших кандидатів, і потім виходило все навпаки, але цьому ти знову віриш. Думаєш, ну йому ж навіщо брехати.

І тут раптом завдяки малюсінькому розслідуванню журналістів з'ясовується, що він таки брехав. І в Росії заробляє, і героїзує себе надмірно, і обманює, не червоніючи, і бусик з охороною, який його супроводжує, зареєстровано на фірму з орбіти Коломойського. А ще ти дуже дивуєшся бикуватості й борзоті, із якими він раптом відповідає журналістам. У тебе перед очима стоїть не успішний актор і не президент твоєї країни, а гопник із 90-х. І ти раптом усвідомлюєш – цей серіал розчарувань ти десь уже бачив. Усе це вже було.

І ось тоді все позитивне закреслюється, а нейтральне ставлення перетворюється на негативне. І можна було б і промовчати. Але він претендує на перше крісло країни і входить у число ймовірних кандидатів на перемогу. І тут виникає кілька нових запитань: а про що ще він бреше? Який же він тоді справжній? Що у нього є реального від його героя із серіалу? Як казав колись мій дідусь: маленька брехня породжує велику недовіру.

Джерело: Алексей Давиденко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора