Скажіть, чи бачили ви десь на землі, щоб німець публічно пишався дідом-нацистом? А ви коли-небудь бачили марші німців із табличками "Безсмертний полк", свастикою або портретами своїх предків-фашистів?
Нема їх і не буде.
Воєнна агресія.
Катування мирних жителів.
Геноцид за національністю.
Зґвалтування жінок і дітей.
Масові вбивства військовополонених.
Усі ці 80 років німц, як можуть і чим можуть спокутують провину своїх дідів перед людством за звірства Другої світової війни.
Навіть за 80 років вони ховають очі, коли йдеться про нацистів, і намагаються не згадувати цієї ганебної сторінки своєї історії.
Так буде з нащадками сьогоднішніх росіян.
Ніколи й ніде їхні діти та онуки не зможуть пройти маршем на згадку про загиблих в Україні російських солдатів – їхніх предків.
Не зможуть їхні діти та онуки на маршах нести чорно-білі портрети тих, хто ґвалтував українських дітей, надівати гімнастерки тих, хто вбивав беззбройних українських полонених, вішати на груди нагороди за знищення Маріуполя чи винищення жителів Бучі.
Бо на згадку про фашистів маршів не проводять.
Ніде і ніколи.
Джерело: Алексей Давиденко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора