+5 Київ
У Харкові росіяни вдарили дроном по дитячому садку.
Загинув комунальник, який працював поблизу, ще кількох людей поранено.
У приміщенні садка склався другий поверх. На щастя, після оголошення тривоги 48 дітей, які були в будівлі, і персонал встигли спуститися в підвал. У багатьох гостра реакція на стрес.
Бачив дивненькі коментарі, мовляв, а навіщо збирати разом стільки дітей? Закрити всю дитячу інфраструктуру, більше ніж троє – не збиратися!
На практиці має такий вигляд.
У Харкові лишається приблизно 100 тис. дітей. Зокрема й маленьких. Куди їх подіти?
Евакуювати всіх – неможливо. У маси людей немає можливості кудись їхати. Частина виїжджала, але повернулася.
У місті чверть населення – це біженці, зокрема з дітьми. Їм узагалі нікуди подітися.
Що залишається? Ховатися і сподіватися.
Школи формально онлайн.
Насправді батьки (особливо молодших класів) скидаються грошима, винаймають квартири (в ідеалі, з можливістю ховатися в підвал або інше укриття), де вчителі займаються з групами дітей.
Місто виживає. І тримає фронт.
Жодних способів гарантувати безпеку без припинення бойових дій немає.
Діти живуть і житимуть у небезпеці до зупинення вогню.
Зупинення вогню і його невідновлення – пріоритет.
Поки Росія не захоче зупиняти вогонь, прикладна допомога – це далекобійні засоби. Щоб уражати точки запуску, аеродроми. Й авіація – для перехоплення.
Якусь частину перехоплюють мобільні групи, зокрема й дронами, працюють наші ЗРК й авіація.
Але цих засобів замало.
Плюс – усе дуже близько до кордону.
Впливати потрібно на території Росії.
Джерело: Алексей Копытько / Facebook
