Якщо залишатися в межах здорового глузду, то голодування відрізняється від суїциду тим, що передбачає щонайменше два, а не один результат. Тобто голодування може закінчитися успіхом і вимоги того, хто голодує, буде виконано.
Такий результат можливий лише частково завдяки мужності й непохитності того, хто голодує. Значною мірою він залежить від уваги публіки до його голодування і наявності важелів впливу суспільства на його противників. У випадку із Сенцовим очевидно, що цього другого складника достатньою мірою немає. Його не було тоді, коли він починав своє голодування, немає і зараз.
Світові лідери переймаються іншими проблемами, а Путін не вважає життя і смерть Сенцова достатнім приводом для поступок. Та й узагалі, ми чудово знаємо, як він реагує на такий демонстративний шантаж завідомо слабшого супротивника.
Тому я вважав і вважаю помилкою голодування Сенцова зараз. Можливо, за інших обставин і в іншій ситуації воно могло б закінчитися успішно. Але не тепер.
Я допускаю, що можу помилятися, але все, що відбувається тепер, лише доводить, що шансів на успіх у Сенцова практично немає. У цих умовах його голодування практично не відрізняється від самогубства. А це дуже великий подарунок для тих, хто мріє, щоб ми всі самі собою зникли. Здохли, повісилися, спилися, втопилися...
Сенцов! Не клей дурня! Припиняй голодування. Ти нам потрібен живим! Поки ти живий – шанси опинитися на волі вищі. І шанси визволити всіх українців із російських в'язниць – теж.
А помреш – нічого не зміниться. Але світ без тебе буде неповним...
Лишайся з нами і х...й із ними.
Джерело: Альфред Кох / Facebook