Ось і добіг кінця вже 16-й день війни.
Сили Путіна закінчуються. Принаймні ті, які він із самого початку запланував для війни з Україною. Я не великий фахівець у всіх цих БТГ та ДРГ, але навіть я розумію, що якщо Путін хоче кинути в Україну сирійських солдатів та армію Лукашенка, то це означає, що в нього дуже погані справи.
І ті, й інші абсолютно не мотивовані, сирійці навіть у своїй Сирії воювали вкрай погано (інакше навіщо було б Путіну туди втручатися?), а білоруси зовсім не мають жодного бойового досвіду. Я взагалі сумніваюся, що Лука зможе своє воїнство змусити бодай просто перетнути кордон.
Путін цим гарматним м'ясом просто затикає дірки у своїх лавах, щоб виграти час. Але навіщо? Я бачу лише три варіанти для нього, і всі погані.
Перший полягає в тому, щоб кинути на фронт залишки армійських сил, які розкидані по всій Росії та за її межами (наприклад, Абхазія, Південна Осетія, Придністров'я тощо). Я в цей варіант вірю слабо, оскільки Путін, вочевидь, одержимий манією переслідування, йому всюди ввижаються вороги, і залишити 90% території країни взагалі без захисту він не ризикне.
Другий варіант полягає в тому, щоб скерувати на фронт ті величезні поліцейські сили, які є у Росгвардії. Це рішення, яке Путін теж навряд чи ухвалить, оскільки тоді він залишиться в містах-мільйонниках сам на сам із протестувальниками. І тільки один Бог знає, чим усе це може закінчитися, коли протестувальники раптом побачать, що мусорів, які бажають їх лупцювати і саджати, дуже поменшало.
І, нарешті, третій варіант полягає в тому, щоб провести мобілізацію і зібрати нову армію з резервістів щонайменше у 200 тис. осіб. У принципі, цей варіант робочий. Але тільки знову ж таки для затикання дірок та чергового відтермінування неминучої поразки, оскільки ненавчені та немотивовані резервісти будуть таким самим гарматним м'ясом, що й сирійці з білорусами. До того ж це сильно підірве рейтинг і Путіна, і самої ідеї війни з Україною.
Що ж до згаданих на початку сирійців і білорусів, то, зважаючи на все, їх ледве вистачить, щоб тільки довести чисельність армії вторгнення до того розміру, який у неї був станом на початок війни. Тобто просто компенсувати втрати, яких вона зазнала протягом двох тижнів.
Але перебіг війни чітко продемонстрував, що російський Генштаб помилився, недооцінив противника і неправильно порахував сили, необхідні для перемоги. Отже, доведення чисельності армії агресора на українському театрі воєнних дій до колишнього розміру нічого для Путіна не вирішить: цієї армії однаково буде явно недостатньо для перемоги у цій війні.
До того ж у нього напевно є проблеми з технікою та зброєю. Усе, що ми бачимо останніми днями, свідчить про те, що агресор використовує навіть стару, сто разів ремонтовану і латану-перелатану техніку. Водночас навряд чи в нього десь у резерві приховані новісінькі танки та БТР. Найімовірніше, в нього в резерві або взагалі вже нічого немає, або ще більше лайно і непотріб.
І тут на весь свій велетенський зріст постає проблема крадіжок та окозамилювання в російській армії. Проблема не нова і дуже знайома. Але нас Путін уже майже переконав у тому, що ці явища він випалив розпеченим залізом і що в нього нова, сучасна, могутня армія. Та ба: виявилося все не так райдужно...
З усього випливає, що треба ще протриматися кілька тижнів. І якщо до того моменту Путін не матиме жодного перелому на його користь, то йому потрібно буде... укладати мир без жодних умов. Тому що він не матиме армії, достатньої для перемоги.
І ось тоді ворога буде розбито і перемога буде за нами.
Слава Україні!
Джерело: Alik Kokh / Facebook