Колись я навчався у своїй першій школі, а вона за керченським мірками була типово "пролетарською". Навчалися там переважно діти корабелів і металургів.
І завжди були місцеві дурники, особливо талановиті навіть за мірками цієї школи, які або кидали карбід у шкільний туалет, або підривали у коридорі вибухові пакети.
Їм потім за допомогою потиличників давав раду шкільний фізрук, зовсім як Андрій Тетерук сьогодні.
І ось на прикладі Семенченка та Левченка я побачив, що трапляється, коли ці школярі стають народними депутатами і починають реалізовувати свої дитячі фантазії у Верховній Раді.
Джерело: Тарас Березовець / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора