Не треба ображати громадян України, які проживають в окупації – у Криму та на Донбасі. Найбільш масово вживане визначення до людей на захоплених територіях, і не тільки комбатантів – "сепаратизм" і "сепаратисти". Це базова помилка ЗМІ та політиків. Немає ніякого "сепаратизму". Це називається по-іншому.
Сепаратисти хочуть відокремитися. А особи, які захопили Донбас і Крим, не хочуть цього. Вони хочуть знищення України. Повністю. На лінії зіткнення вони демонструють це діями, які потрапляють у фронтові зведення. У публічному просторі це видно зі спроб придумати ерзац-назву для нашої країни, придумати псевдоісторичне обґрунтування, щоб позбутися слова "Україна".
Якби те, що відбувається на сході нашої країни, називалося "сепаратизмом", то Кремлю було б не западло погодитися на миротворців і незалежний контроль кордону "блакитними шоломами" ООН.
Що ж це за такий "сепаратизм", якщо:
– РФ повністю забезпечує війну. Особовий склад, зброя, військова техніка, зокрема ЗРК "Бук", боєприпаси й амуніція;
– керівництво на першому етапі здійснювали виключно громадяни РФ, москвичі (Бородай, Гіркін та інші). Зараз те саме, тільки росіяни маскуються за місцевими ляльками;
– фінансування окупованих регіонів здійснюють прямо з бюджету РФ і різних держструктур;
– освіту на окупованих територіях здійснюють виключно за російськими підручниками, привезеними з РФ, за гроші російського бюджету;
– 100% інформаційна окупація та вигнання будь-яких українських ЗМІ;
– зовнішнє дипломатичне забезпечення.
Якщо виключити ці пункти, ні в кого не залишиться й грама сумнівів, що Донбас – це Україна. Можна скільки завгодно накачувати "особливий статус", але за ним порожнеча. Речі треба називати своїми іменами, немає "сепаратизму". Є "колабораціонізм". Різниця величезна. Перше визначення підтримує кремлівську версію про "внутрішній конфлікт". Друге описує явища, супутні російській окупації.
Джерело: Роман Цимбалюк / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора