Основні зміни, які відбулись у структурі видатків зведеного бюджету за роки повномасштабної війни (дані за 2024-й у порівнянні із 2021 роком):
- частка видатків на оборону зросла в сім разів: із 7% у 2021 році до 47% у 2024 році (від усіх видатків зведеного бюджету);
- частка видатків на громадський порядок, безпеку й судову владу зросла із 10% до 14%;
- частка видатків соціального спрямування (соціальний захист, освіта, медицина, культура, спорт) скоротилася більш ніж удвічі: із 52% до 23%;
- частка видатків на економічну діяльність скоротилася більш ніж утричі: із 18% до 5%;
- частка видатків на загальнодержавні функції скоротилась із 14% до 9%, у тому числі обслуговування державного боргу – з 8,4% до 6,1%.
Висновки? Вони очевидні!
Завдяки мобілізації внутрішніх ресурсів і допомоги партнерів ми платимо значну економічну ціну за право залишатися вільними. Прецедентів, коли військові видатки сягали приблизно 30% ВВП протягом трьох і більше років у світі можна порахувати на пальцях однієї руки (у тому числі Ізраїль). У той же час маємо об’єктивне скорочення соціальних і економічних видатків, частка яких у перерозподілі через зведений бюджет скоротилася з 24% до 18% ВВП, і це, у тому числі, негативно впливає на нашу економічну динаміку.
Я не хочу, щоб ми мали зайві ілюзії щодо можливості повернення до фінансування військових видатків на рівні до повномасштабної агресії. Навіть за умов стійкого миру такі видатки ще довго залишатимуться на набагато більшому рівні через необхідність модернізації та зміцнення наших Збройних сил, розвитку ОПК. Утім, вірним буде й те, що стійкий мир дасть змогу помітно збільшити перерозподіл ВВП на фінансування невійськових секторів економіки, які зазвичай роблять більший внесок у багатофакторну продуктивність у довгостроковій перспективі. Це і є одним із вимірів "мирних дивідендів", на які Україна має повне право розраховувати й використати на користь свого стійкого розвитку.