У бізнесі менеджер для віп-клієнта – логічно. Ти приніс банку 1 тис. грн – тобі доступ до банкомату й касу з чергою. Приніс 100 млн – окрема каса, банкомат поставили в тебе на кухні. Що більше грошей приніс, то якісніші послуги маєш.
У Зеленського побачили спільне в частині про гроші. Але пропустили відмінність у другій. Про послуги.
Основні послуги держави не поділяються за принципом "скільки в тебе бабла"... Що таке базова послуга держави? Підтримання загальних правил, основних. На кшталт правосуддя.
І або в Зеленського вирішили офіційно закріпити дві України. Для тих, хто має 100 млн, і для решти. Або – чим займатиметься цей персональний менеджер? Йому залишаються суто сервісні функції.
Він може прямо "в законі" нагнути податкову? Це та сама друга Україна. Ні? Тоді буде просто перекладати фразу "так нас не ...бе, які там Зеленський канікули обіцяв, штраф плати" з мови податкової мовою інвестора. Що теж сервіс, але навряд чи когось утішить.
Держава може надавати платні послуги за підвищений комфорт. Суто сервісні послуги. Але в бізнесу, та й узагалі у всіх нас – основна проблема з державою не в поганому сервісі. Там більша біда. І законно цієї біди нянька Зеленського не вирішить.
Ну або давайте відразу переписувати: "Людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку визнають найвищою цінністю, якщо в людини є $100 млн".
"Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, якщо в людини є $100 млн".
Джерело: Денис Бигус / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора