-2 Київ
Правий берег, українська територія:
– Не їдьте, транспорту вистачає, найскладніше вмовити людей виїхати.
Правий берег:
– Людей врятовано. Рятівники відшукують і рятують тварин.
Правий берег:
– Приймемо сім'ї, у нас є порожні будинки.
– Прийму сім'ю, є вільна квартира, можна із тваринами.
– Візьму на перетримку вашого пса.
Правий берег:
– Людей врятовано.
Тварин рятують, бо людей врятовано – вдумайтеся.
Лівий берег, окупована територія:
– Вони закрили виїзд з Олешок. Люди мусили повертатися до затоплених будівель.
Лівий берег:
– У чатах благання про допомогу.
Я знаю ці благання. Ми отримували їх сотнями, наші телефони, здавалося, спливали кров'ю. Ми теж були лівий і правий береги. Там, де ще була неокупована територія, – кидалися всі сили на порятунок людей. Там, де вже точилася окупація, – люди гинули.
Я знаю ці благання із 2014-го, 2015 року.
Ще тоді було зрозуміло: там, де Україна, – піднімуться волонтери, підбуцнуть державу і максимум буде зроблено
...ми вивозили людей до комфортабельних номерів у розконсервованих санаторіях, профілакторіях, дитячих таборах. Ми рятували людей до гарячої їжі, світла, тиші, гарячої води в душах, теплих ліжок.
Вони не рятували їх. Узагалі.
Вдумайтеся – дев'ять років тому все це було відомо. Ми потім давали інтерв'ю оцим Amnesty International та іншим украй стурбованим організаціям. Ми доводили, що там, де вони, – там люди гинуть. Там, де ми, – людей рятують, навіть заклавши на це свої життя.
Вдумайтеся – а це ж завжди відомо. Є записи, є відео, є свідчення.
Що ще потрібно, щоб стурбувати світ? Украй стурбувати.
Дуже-дуже стурбований світе, агов! На лівому, окупованому, березі гинуть люди.
Світ... Ну, світ же...
Джерело: Diana Makarova / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
