+10 Київ
Перемир'я. Слово, яке ми дуже хотіли почути стосовно України, але наразі почули лише стосовно Ірану.
Ми були на межі чогось страшного: або страшного бомбардування, або ядерного удару. Я все ще дотримуюся думки про те, що загроза і того, й іншого була абсолютно реальною, але у вирішальний момент відступили сторони.
І ось замість картинок суцільного армагеддону й знищення цілої цивілізації, яке, нагадаю, мало геноцидний характер, погрози знищити цивілізацію – ми отримали перемир'я.
А що ж сталося?
Сталася дуже проста річ. Навіщо Трамп підняв загрозу ескалації до максимально високого рівня? Не для того, щоб знищити Іран, а для того, щоб вийти з війни.
Трамп був у паніці, в істериці стосовно того, що війна затягувалася й убивала його рейтинг усередині Америки. А восени будуть вибори, які для нього критично важливі, – там бодай не катастрофічно програти.
І Трампу був потрібен красивий вихід із війни. Він його шукав – і він його знайшов шляхом ескалації.
Іран був готовий і далі терпіти війну, але в них була одна мета. Треба було, щоб американці відмовилися і змусили ізраїльтян відмовитися від такої цілі, як знищення іранського режиму. Бо для них виживання режиму вже є перемогою.
Їхні інтереси зійшлися в цьому моменті. І всі красиво вийшли з гри.
Зверніть увагу, і Сполучені Штати, і Іран заявили про повну й беззастережну перемогу у війні. У дипломатії є така прикмета, що найкращі шанси має той мир, коли обидві сторони можуть заявити про свою перемогу.
Тому насправді оголосивши перемогу у війні, Трамп її програв, тому що він не досягнув своєї цілі, режим аятол вистояв. Він вижив, зупинив війну й тепер веде перемовини про те, як вони далі будуть розвиватися.
У цій війні важко назвати Іран справжнім великим переможцем, але ми точно знаємо, хто цю війну програв.
І чому була потрібна ця максимальна ескалація? Для того щоб гідно вийти і Трампу – дивіться, я дотиснув, – і гідно вийти іранцям, тому що ніхто не звинуватить тебе в програші, у здачі власної країни, якщо ти обирав між ризиком ядерного удару чи тотального килимового бомбардування й зупинкою.
Тому всі заявили про перемогу. І обидві сторони насправді хочуть, щоб цей режим сьогодні працював. Трамп хоче цього більше, ніж Іран, але Іран – теж.
Єдиний, хто не хоче, щоб цей режим припинення вогню працював, – це Ізраїль. Але американці триматимуть ізраїльтян тепер міцно на повідку, в хорошому сенсі цього слова, тому що в середині самої Америки дуже-дуже серйозні почалися наїзди на Трампа за те, що ним керує Біньямін Нетаньяху, прем'єр-міністр Ізраїлю. І Трампу треба це скинути зі своїх плечей.
Є такий підхід у дипломатії – "ескалюй заради деескалації". Ти маєш різко підвищити ризики для того, щоб створити умови для зниження ризиків.
Ось ми власне стали свідками цієї історії. Але якщо крихке перемир'я встановлене, я вважаю, що обидві сторони зацікавлені в тому, щоб воно відбувалося. Ми були на межі великої і страшної події, і не було гарантовано, що вона не станеться.
Джерело: Дмитро Кулеба / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
