Гройсман – дивний прем'єр-міністр. Сьогодні ось заявив, що таки доведеться підвищити ціну на газ для фізичних осіб. Просте запитання: а навіщо тоді рік чинив опір? Щоб за сім місяців до виборів і за два місяці до опалювального сезону перекреслити всі свої зусилля з опору? Варто було зробити це раніше, щоб не заходити у передвиборчу осінь з такою однозначно програшною позицією. Ну або захищати вже до кінця співгромадян від зростання ціни.
І взагалі, який в уряду курс? На вирівнювання ціни для всіх споживачів – промислових і приватних? Ну начебто ні, інакше б не було таких затягувань на рік між підвищеннями. Тим більше, що є ще одна дуже пільгова ціна – для релігійних організацій, вона вдвічі нижча, ніж для громадян, і там помітно зростає споживання. Може, в уряду курс на якесь соціальне заступництво, яке означає, що люди мають платити менше, ніж підприємства, і споживати, наприклад, газ українського видобутку за якоюсь ціною, яка може бути в якихось межах? Ну теж такого не видно.
Уряд явно петляє, а вже саме це робить неможливим хоч якусь передбачуваність і плодить недовіру.
Джерело: Дмитро Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора