-2 Київ
Кілька слів за Михайла Михайловича та орден.
От не розумію, а чого всі так збудилися? Ну отримав Михайло Жванецький орден "За заслуги перед Вітчизною" з рук Путіна. І що? Росія вже давно стала другою батьківщиною майстра. А Одеса – його перша батьківщина і теж його вітчизна. І взагалі, Михайло Жванецький – людина світу, а його іскрометна творчість належить усім нам і нікому конкретно. Вона поза часом.
То чого ж стільки вереску? Мовляв, як же так, із рук агресора, непатріотично, чому не відмовився, зрадив інтереси України...
Слухайте, "панове" заїжджі патріоти, не бундючтеся. Михайло Жванецький – символ Одеси. І ніхто в нього цього звання не відніме. До речі, а як же Меркель, Макрон або інші світові лідери, які тиснуть руку Путіну й обідають із ним? До них менше претензій? Агресор, усе-таки...
Так от, і Михайло Михайлович теж має право на свою думку і своє розуміння, свій вчинок і своє ставлення до Росії та її керівництва. Усім своїм життям заслужив це право. Його гостре перо не раз проходило і по Путіну, і по його оточенню, і по всій порочній системі нинішньої Росії. Утім, так само гостро Жванецький неодноразово й дуже талановито (а по-іншому він не може) проїжджав по наших реаліях і "демократичних здобутках", по наших мажорах і їхніх дорогоцінних батьках...
Ще раз. Жванецький такий, який є. Класик. Брила. Не вам, сучасним швондерам із мозком шарикових, рівня... Ви його мізинця не варті. Шавки. І хай з ким сфотографується Михайло Михайлович, він усе одно залишиться Михайлом Жванецьким. А орден він узяв, тому що давно заслужив нагороду від громадян своєї другої батьківщини. Від своїх шанувальників. Причому орден отримав відразу ж після написання чергової книги про Одесу. Так-так, саме про Одесу – перше і найголовніше кохання всього свого життя.
І насамкінець. Не думаю, що хто-небудь узагалі має право звинувачувати Михайла Жванецького у "зраді" і непатріотизмі. Чому? Та тому що саме такі митці, як Пастернак і Солженіцин, Висоцький і Окуджава, Райкін і Жванецький, зробили своєю творчістю набагато більше для розуміння істинної свободи, розвалу совка і створення пострадянських незалежних держав, ніж усі активісти у вишиванках, що мітингують сьогодні, і "революціонери" разом узяті.
Тож не чіпайте генія. А краще знайдіть застосування своїй бурхливій енергії для інших персонажів сучасної України, які щодня кричать патріотичні гасла й безбожно грабують свій народ...
P.S. Хотілося б почути позицію членів Всесвітнього клубу одеситів.
Джерело: Дмитро Співак / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
