$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ
Дмитро Співак
ДМИТРО СПІВАК

Політик і телеведучий.

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Жванецький отримав орден із рук Путіна. Але чого стільки вереску? Як же Меркель, Макрон або інші світові лідери, які теж тиснуть руку Путіну?

Для сатирика Михайла Жванецького Росія стала другою батьківщиною, вважає політик і телеведучий Дмитро Співак.

Кілька слів за Михайла Михайловича та орден.

От не розумію, а чого всі так збудилися? Ну отримав Михайло Жванецький орден "За заслуги перед Вітчизною" з рук Путіна. І що? Росія вже давно стала другою батьківщиною майстра. А Одеса – його перша батьківщина і теж його вітчизна. І взагалі, Михайло Жванецький – людина світу, а його іскрометна творчість належить усім нам і нікому конкретно. Вона поза часом.

То чого ж стільки вереску? Мовляв, як же так, із рук агресора, непатріотично, чому не відмовився, зрадив інтереси України...

Слухайте, "панове" заїжджі патріоти, не бундючтеся. Михайло Жванецький – символ Одеси. І ніхто в нього цього звання не відніме. До речі, а як же Меркель, Макрон або інші світові лідери, які тиснуть руку Путіну й обідають із ним? До них менше претензій? Агресор, усе-таки...

Так от, і Михайло Михайлович теж має право на свою думку і своє розуміння, свій вчинок і своє ставлення до Росії та її керівництва. Усім своїм життям заслужив це право. Його гостре перо не раз проходило і по Путіну, і по його оточенню, і по всій порочній системі нинішньої Росії. Утім, так само гостро Жванецький неодноразово й дуже талановито (а по-іншому він не може) проїжджав по наших реаліях і "демократичних здобутках", по наших мажорах і їхніх дорогоцінних батьках...

Ще раз. Жванецький такий, який є. Класик. Брила. Не вам, сучасним швондерам із мозком шарикових, рівня... Ви його мізинця не варті. Шавки. І хай з ким сфотографується Михайло Михайлович, він усе одно залишиться Михайлом Жванецьким. А орден він узяв, тому що давно заслужив нагороду від громадян своєї другої батьківщини. Від своїх шанувальників. Причому орден отримав відразу ж після написання чергової книги про Одесу. Так-так, саме про Одесу – перше і найголовніше кохання всього свого життя.

І насамкінець. Не думаю, що хто-небудь узагалі має право звинувачувати Михайла Жванецького у "зраді" і непатріотизмі. Чому? Та тому що саме такі митці, як Пастернак і Солженіцин, Висоцький і Окуджава, Райкін і Жванецький, зробили своєю творчістю набагато більше для розуміння істинної свободи, розвалу совка і створення пострадянських незалежних держав, ніж усі активісти у вишиванках, що мітингують сьогодні, і "революціонери" разом узяті.

Тож не чіпайте генія. А краще знайдіть застосування своїй бурхливій енергії для інших персонажів сучасної України, які щодня кричать патріотичні гасла й безбожно грабують свій народ...

P.S. Хотілося б почути позицію членів Всесвітнього клубу одеситів.

Джерело: Дмитро Співак / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.