Після масштабного розслідування Роберта Мюллера було опубліковано доповідь про те, що Росія прагнула (мінімально) втрутитися в американські вибори 2016 року, проте без "змови" із президентом Дональдом Трампом. Результати доповіді – просто бомба в американській політиці. Демократи опинилися в дуже важкій ситуації: вони роками говорили, що Трампа можуть обрати тільки завдяки втручанню Росії. Вони вірили й намагалися переконати виборців, що Трамп просто не міг перемогти лише завдяки своїм заслугам. Тепер, коли наратив демократів звалився, Трамп змінив суть спору і пояснює, що саме демократи вступали в змову з іноземною державою – з Україною.
За повідомленнями американських ЗМІ, радник президента США, колишній мер Нью-Йорка і колишній федеральний прокурор Рудольф Джуліані вважає, що уряд повинен розслідувати це як потенційний злочин і притягувати до відповідальності винних.
Річ у тім, що посольство України у Вашингтоні надавало безпосередню допомогу Демократичній партії у створенні негативних меседжів, які мали завдавати шкоди Трампу. Наприклад, "чорна бухгалтерія" [Партії регіонів] була або повною підробкою, або її публікували вибірково, щоб завдати шкоди тодішньому радникові Трампа Полу Манафорту. Розрахунок був на те, що скандал із Манафортом позначиться на Трампі й підвищить шанси Гілларі Клінтон на перемогу у виборах.
Американська та українська преса цитують колишнього українського дипломата й експерта з американсько-українських відносин Андрія Теліженка, прикомандированого до посольства України у Вашингтоні під час президентських виборів у США. Йому нібито було доручено працювати з американськими демократами для гарантії, що негативні меседжі про Трампа буде опубліковано.
Ніколи раніше не писав про це публічно – у 2015–2016 роках я працював керівником Cambridge Analytica, причетною до президентської кампанії республіканців. Посольство України зв'язувалося зі мною, щоб організувати зустріч із сенатором США, із яким я працював. Однак після цього мені зателефонував Теліженко, повідомивши, що в цій зустрічі вже немає необхідності, оскільки "посольство більше не зацікавлене в зустрічі з республіканцями". Коли я запитав, чому посольство більше не зацікавлене в зустрічі з найбільшою політичною партією США, Теліженко відповів мені: "Вибачте, ми працюємо на перемогу Гілларі". Теліженко попросив вибачення, сказав, що розуміє – це неправильно і стратегічно нерозумно, але його керівник, посол Валерій Чалий, наказав йому розірвати зв'язки з усіма республіканцями, включно з моїм колишнім босом і гарним другом України, сенатором Джоном Маккейном.
Для мене це мало безглуздий вигляд: хіба мета посольства не в тому, щоб зустрічатися і дружити з усіма? Але що більш важливо, чому українське посольство "стало на чийсь бік" у внутрішній політиці США? Для мене це було незрозуміло. Сьогодні ми знаємо всю історію: Україна не тільки не хотіла зустрічатися з республіканцями, але й безпосередньо працювала з Демократичною партією.
З усього, що я бачу, чую і читаю – схоже, США спробують визначити, хто конкретно з України відіграв тоді певні ролі. Ці люди цілком можуть зіткнутися з питаннями або покаранням з боку уряду США. Як це позначиться на самій Україні, сказати складніше. На мою думку, оскільки в Україні тепер новий президент, то, найімовірніше, усіх, хто був причетний до цього скандалу (міністра закордонних справ, голову СБУ, посла України у Вашингтоні), невдовзі замінять. Новообраний президент Зеленський не має до цього жодного стосунку, тому його адміністрацію не чіпатимуть.
Звичайно, залишається післясмак незаконного рішення української влади втрутитися в американські вибори. І важливо, щоб Зеленський виправив ситуацію, яка стала наслідком діяльності його попередника. Під час своєї першої поїздки до Сполучених Штатів Зеленський повинен негайно продемонструвати, що Україна – не тільки стратегічний партнер, але й вірний союзник, який діє на основі повної прозорості та добросовісності у двосторонніх відносинах. Найпростіший спосіб – призначити для управління міжнародними відносинами людей, які відкрито демонструють проамериканські погляди. А також – розслідувати й суворо карати тих, хто вирішив втручатися у вибори в Америці.
Украй важливо, щоб Зеленський не допускав тих самих безглуздих, "аматорських" і неприйнятних помилок, які повторювали останні президенти України, вибираючи, хто буде представником країни на міжнародному рівні. Бути "молодим" – не означає бути "реформатором". Фінансування від "лівих" організацій (таких, як Фонд Сороса) або належність до "лівих" (як колишній віце-президент Джо Байден) не допоможуть поліпшити ставлення Вашингтона. Якщо ви хочете призначити "молодих", то повинні вибрати людей, у яких чудові відносини з республіканцями. Отже, перші кроки Зеленського з повернення американо-українських відносин у нормальне русло прості: покажіть, що ви хочете кращих відносин, але не порожніми словами, а рішучими діями.
Джерело: "ГОРДОН"