-2 Київ
"Православний джихад" біля воріт.
Війна фанатиків із фільмом "Матильда" – тільки один із проявів наростального руху, який можна назвати православним джихадизмом. Так само, як і в ісламістів, у картині світу "православних джихадистів" усі люди діляться на "правовірних" (тобто них самих) і ворогів "істинної віри"; єдино правильна православна цивілізація протистоїть решті світу, "абсолютно бездуховному, де все побудовано на матеріалістичних цінностях".
На думку лідерів "православного джихаду", наприклад колишнього військового "міністра" донбаських бойовиків Ігоря Гіркіна, між правильним "русским миром" і порочним Заходом неминуче військове зіткнення, воно невідворотне і всі чесні російські люди зобов'язані взяти в ньому участь. Нових "джихадистів" не лякає навіть ядерна війна. Єдине, чого боїться один з їхніх ідеологів, протоієрей Дмитро Смирнов, що не знайдеться людей, у яких "вистачить мужності натиснути ядерну кнопку", адже "народ змізернів духовно"
У 90-ті роки православні фундаменталісти в Росії перебували на узбіччі суспільного життя. Їх підйом почався за Путіна, коли до влади прийшла найбільш войовничо налаштована частина російської керівної еліти, так звані силовики. Серед цих "яструбів" багато вихідців зі спецслужб. Вони ввібрали ненависть до західних демократичних цінностей ще під час служби в радянському КДБ. Послуги "православних джихадистів" знадобилися їм під час агресії Росії проти України. Під керівництвом російських спецслужб клерикали сформували "російську православну армію Донбасу" та інші сепаратистські формування. Захоплені Росією Крим, з якого родом головний переслідувач "Матильди" Наталія Поклонська (насправді вона народилася в селищі Михайлівка Луганської області. – "ГОРДОН"), і Донбас стали справжнім заповідником православного фундаменталізму.
Цікаво, що паралельно з активізацією православних фанатиків путінський сатрап Чечні Кадиров створив у себе в республіці фактично ісламістську державу. Продаж алкоголю там заборонили, жінок, що посміли "не так одягнутися", б'ють, а геїв садять у таємні тортурні в'язниці і вбивають. Нещодавно тисячі людей, багато з яких були озброєні, збиралися в центрі столиці Чечні, щоб погрожувати джихадом М'янмі за переслідування мусульман.
Чому Путін допускає все це? По-перше, релігійні фанатики добре вписуються в його режим, який здійснив поворот до практично середньовічної ідеологічної архаїки. А по-друге, йому просто вигідна активізація різних клерикальних екстремістів. На їхньому тлі він здається майже лібералом. Усередині Росії погляди переляканого середнього класу звертаються до нього, як до єдиного гаранта стабільності. У цьому ж роді його починають сприймати і на Заході. Як усередині, так і зовні країни все частіше лунають голоси: "Якщо піде Путін, буде ще гірше". Напередодні нових президентських виборів влада активно вселяє країні і світу: "Без Путіна буде війна, тільки його жорстка авторитарна влада здатна утримати в узді екстремістів усіх мастей".
Однак усе це – лише пропаганда. Проблема в тому, що екстремісти і так уже давно при владі в Росії. Ті, хто рулить зовнішньою й оборонною політикою країни мислять приблизно так само, як і "православні джихадисти". Ідеологічне світосприйняття Путіна і його оточення ґрунтується на теорії одвічного протистояння Росії і Заходу. За нею Росія – оплот традиційних цінностей і моралі, заснованої на православній вірі; тому загрузлий у гріховному гуманізмі і гомосексуальній розпусті Захід прагне знищити цей останній бастіон християнських традицій (таке світосприйняття, правда, не заважає нашим "патріотам" виводити на Захід крадені гроші і користуватися усіма його "гріховними" благами).
Саме ці "джихадистські" настрої штовхнули російську владу на агресію проти України, яка здійснила проєвропейську революцію, на інтервенцію в Сирію. Вони ж багато в чому пояснюють безпрецедентну програму переозброєння російської армії, що передбачає оснащення її новою сучасною зброєю на 70% до 2020 року і включає, за словами першого заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Клинцевича, будівництво шести нових авіаносців. Складається відчуття, що країна готується до великої війни.
Кремль активно займається експортом "православного джихадизму" в Європу. Російські спецслужби та пов'язані з ними структури РПЦ підтримують фундаменталістський рух у світовому православ'ї і використовують його для посилення впливу і підривних операцій за кордоном. Останній приклад цього – спроба перевороту в Чорногорії, який намагалися організувати співробітники російської військової розвідки за активної підтримки відомого спонсора "православного джихаду" олігарха Костянтина Малофєєва.
Однак найнебезпечніше в цій ситуації навіть не підривна діяльність "нових джихадистів". Ще страшніше те, що посилення впливу їхеіх ідей штовхає російську еліту на авантюристичний зовнішньополітичний курс, що підвищує ризик світової війни.
Джерело: Игор Эйдман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
