ГОРДОН
 
 
Сергій Фурса

Інвестиційний банкір. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.

У зміцнення гривні є свої переваги. Але в довгостроковій перспективі може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати наші облігації

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Гривня все сильніша. Добре це чи погано і як тепер із цим жити?

Курс гривні до долара пробив 25 грн/$ як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, викликавши легку паніку у звиклих панікувати з іншого приводу українців. Хтось згадав молодість і курс по 8 грн, хтось досвідчений – курс по 4,6 грн, а дехто – і 1 вересня 1996 року. Щоправда, є й ті, хто легко пригадає, як зовсім нещодавно купував долар по 27 грн або 28 грн, а деякі навіть намагаються стерти з пам'яті той момент, коли робили це по 37 грн.

Ситуація дійсно вже стала злегка аномальною. Якщо попередні рухи гривні були недалекі від традиційних сезонних трендів, то зараз національна валюта відійшла від звичної стежки. Причина все та сама – експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій. Цього тижня, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив приблизно 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації. П'ятирічні ОВДП було продано на суму понад 10 млрд грн, дворічні – 5,3 млрд грн. Саме на такі облігації припадає попит із боку іноземців. У підсумку іноземці придбали папери більше ніж на $500 млн, які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку. Загальний портфель нерезидентів уже сягнув приблизно $3,5 млрд.

Коли ми з'ясували, хто винен, настав час подумати, що робити. І це не прозаїчне запитання, адже таке зміцнення гривні вже є негативним для української економіки, а головне – не показує її температури. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати й менше імпортувати або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який, так чи інакше, має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це мине, гривні доведеться повертатися до звичного стану, і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні.

Скільки ще це може тривати? З одного боку, у світі дуже багато грошей. І ці гроші шукають прибутковість. Кілька років тому схожа ситуація була в Єгипті, й у країну зайшло $18 млрд. З іншого боку, запитання в тому, скільки таких грошей може прийняти Україна. У межах співпраці з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а отже, цифри "а-ля Єгипет" нам просто не потрібні. Не влізе стільки грошей. Можемо луснути. І так, не можна говорити про те, що берімо гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини: не буде МВФ – не буде й цих інвесторів. У Єгипет вони заходили теж під наявність програми МВФ. Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам у тому, що країна проводить адекватну економічну політику, а отже, ризики обмежені.

Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? Зважаючи на встановлену стелю із залучення боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до $3 млрд. Навряд чи, звісно, усі ці папери придбають нерезиденти, але саме ця цифра є стелею. Тобто враховуючи й локальні банки, цілком реально проковтнути зовнішніх грошей $1–2 млрд до кінця року. А така сума може посунути курс ще сильніше. Принаймні на поточному тижні ми побачили, що $500 млн від іноземців примусили прокрокувати курс гривні на 50 копійок.

Що можна робити? Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання. Наразі регулятор викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кілька сотень мільйонів доларів на день. Але не заважає руху курсу. Це стратегія, НБУ її неухильно дотримується, і це викликає повагу. З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обґрунтованій зміні курсу, тобто не спотворювати температуру економіки. Але як ми бачимо, такий захід іноземців уже сам собою є спотворенням цієї самої температури. І щоб не спотворювати її ще сильніше, Нацбанку можна було б устати, як стіна, на певному рівні й викуповувати за ним усі зайві долари.

До речі, так вчинив Центральний банк у Єгипті під час нещодавньої експансії іноземців. Що може робити Мінфін? Агресивніше знижувати ставки на аукціоні, знижуючи вартість запозичень для держави. Тим більше, НБУ не відкидав, що в разі активності іноземців може агресивніше знижувати свою облікову ставку. Тепер, коли проблема запозичень у 2019 році вже не дуже актуальна, в уряду розв'язані руки. Хоча, звісно, Мінфін може пам'ятати, що у 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів.

Звісно, у зміцнення гривні є свої переваги. Політикам приємно, людям дешевші імпорт та путівки до Туреччини. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгостроковій може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати. Та й за час надмірно сильної гривні у країну зайде ще більше імпорту, експортери дістануть удар під дих і після того, як гарячий час мине, удар відчують усі. А що погано для економіки – завжди погано закінчується і для звичайних людей.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги