Хотіла почати зі слів "сил моїх більше немає" (а сил реально немає, я фізично дико втомилася ходити по три-чотири рази на день пішки на 17-й і назад), але вчасно побачила у стрічці чудову ілюстрацію. Скріншот поста киянки, яка пише, мовляв, у квартирі холодно, світла немає, води гарячої немає… А нижче такий незлобивий зі смайликами коментар: "Ми переживаємо за вас усім бліндажем!" – і фото з окопу.
Усміхнулася. Добрий гумор, правильний.
Сили є. Зла не вистачає. Удень гуляємо з Гектором у парку, хлоп'ята-підлітки катаються з гірки на надувних колах. Сирена закричала, ми якраз зрівнялися з ними, чую – пацан у слухавку мало не плаче: "Ну, мам, ну будь ласка, ну ще пів години, це ж лише розвідувальний дрон".
І не знаєш – сміятися чи плакати. Дитині років 12.
Сьогодні в харківських Telegram-каналах повідомлення справді сиплються щохвилини, без жодного перепочинку:
- загроза балістики з Таганрога;
- розвідувальний БПЛА над містом;
- КАБ на Куп'янський район;
- БПЛА типу Shahed курсом на Лозову;
- швидкісна на Руські Тишки;
- активність ворожої авіації на Ізюм;
- БПЛА типу "Гербера" на Липці;
- балістика з Воронежа;
- БПЛА типу "Молнія" курсом на Дергачі;
- РСЗВ на Нескучне;
- балістика із Криму.
Не пабліки, а путівник по сучасному озброєнню Російської Федерації.
А ще ось це: "Увага, фіксують можливу підготовку застосування комплексу "Орєшнік" із полігону Капустин Яр".
Кукарєшнік, бл...дь. Засуньте його собі в дупу.
Вибачте, зла справді не вистачає.
Треба вивести собаку. І поки доберман спить, я виходжу навшпиньки за двері перевірити: а раптом увімкнули ліфт?!
Іду така, затамувавши подих, молюся буквально, й іржу сама із себе "#переживаємо за вас усім бліндажем".
Тримайтеся, хлопці. Ви – найкращі, ви – найважливіше, що в нас є.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора