-13 Київ
Його визнали винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 (пособництво в жорстокому поводженні з військовополоненим, поєднане з умисним убивством) і ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 (воєнні злочини, поєднані з умисним убивством за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.
Тужилов скоїв злочини під Вовчанськом Харківської області, будучи стрільцем-штурмовиком 69-ї мотострілецької дивізії Ленінградського військового округу країни-агресора (позивний Алтай). До мобілізації він двічі відбував покарання в російських в'язницях – за наркозлочини й розбій.
Під час штурму місцевого заводу в червні 2024 року Тужилов разом зі спільником розстріляв трьох військовослужбовців Збройних сил України, які потрапили в полон, заявило обвинувачення.
Особисто з табельного автомата він вистрілив у потилицю зв'язаного українського бійця. Він також обирав місця для вбивства ще двох полонених і охороняв "периметр" під час розстрілів, ідеться у справі.
"Перед цим рашисти прив'язували потерпілих до стовпів і катували. Потім бойовики по рації доповідали своєму командуванню про наслідки тортур і погоджували розстріли", – розповіли в СБУ.
За кілька тижнів сили оборони знищили підрозділ Тужилова, а його самого взяли в полон.
"Суспільне Харків" цитує слова Тужилова в залі суду, який послався на виконання наказу і просив пом'якшити покарання.
"Я дійсно це вчинив. Я каюся в цьому. Я щиросердно в цьому зізнався, тому я прошу не карати мене повною мірою, не знаю, як це правильно висловити... Не довічне ув'язнення. Я хочу попросити пробачення в родичів за те, що я таке скоїв", – сказав окупант.
Обвинувачення вважає, що виконання наказу не виправдовує його.
"Не підлягають кримінальній відповідальності особи, які відмовляються виконати явно злочинний наказ. А це був явно злочинний наказ – розстріляти беззбройних військовополонених, які, відповідно до всіх норм міжнародного гуманітарного права, повинні бути захищеними", – заявив представник прокуратури Микита Дальока.
