0 Київ
Чи можна відвернути інтервенцію?
Путін уперше публічно заявив про свою цілковиту підтримку Лукашенка. Він сказав, що білоруські спецслужби поводилися стримано (дійсно, як хтось зауважив, вони вбивали і ґвалтували, але різних людей – вони не вбивали зґвалтованих і не ґвалтували вбитих, принаймні про це нічого не відомо).
Приїзд до Мінська вагнерівців – провокація спецслужб України та США, а про дії Лукашенка, який їх навіщось заарештував, ми більше не згадуємо. Ну й головне – на прохання Лукашенка підготовлено резерв зі співробітників правоохоронних органів, щоб у разі чого надати братській диктатурі братську допомогу. І вишенька на торт – цього самого дня пройшло повідомлення про рефінансування білоруських боргів, тобто грошей теж дамо.
В інтервенцію, у початок ще однієї війни вірити настільки не хочеться, що маса коментаторів заспокоює: Путін, мовляв, ще не ухвалив рішення, може, і не ухвалить. Тим більше, що це рішення явно не в інтересах Росії.
Але вбивство Нємцова, отруєння Навального, війна в Україні – продовжувати список? – теж не в інтересах Росії. А сьогодні наш незмінний лідер у складному психологічному стані. Фіаско з обнуленням (сміються, майже як над Лукашенком з автоматом), рейтинги, які падають, протести в різних точках країни, як і тривале перебування в бункері, не сприяють виваженості в оцінках. Та й чого рушниці даремно висіти? Нехай стріляє.
Фактично Путін сказав, що скерує війська, коли захоче. От прокинеться в поганому настрої (чи, навпаки, у гарному) – і скерує!
Зрозуміло, що за цією передовою групою "правоохоронців" увійдуть уже й регулярні війська, і що вони нікуди не підуть. Зрозуміло, що під час розвитку подій за цим сценарієм Білорусь буде анексовано. Зрозуміло, що буде кров.
Хто може відвернути інтервенцію?
Ми звідси зробити цього не зможемо. Будемо, звісно, протестувати, але це не допоможе.
Захід – не зможе, та й не захоче.
Сам Лукашенко, як уже давно зрозуміло, свою країну зрадив. І він, якщо треба, легко організує привід для вторгнення – скерує своїх бандитів підпалити кілька машин, наприклад.
Але відвернути інтервенцію можуть самі білоруси – і тільки вони!
Путін, з усім своїм самовладдям, побоюється перейти одну рису – не може допустити масштабних утрат серед своїх військових. Не з людинолюбства, зрозуміло, а тому, що похоронки підуть переважно в будинки того шару людей, що звужується, які його поки підтримують, – це їхніх дітей та онуків скерують у Білорусь. І тоді від нього можуть відвернутися й вони.
Я звертаюся до наших друзів у Білорусі, до тих, за героїчною боротьбою яких ми стежимо із завмиранням серця. Якщо ви чітко й голосно скажете, що ви і ваші співгромадяни зустрінете непрошених гостей так, як ваші предки зустрічали фашистів, якщо в керівництва Росії не буде в цьому сумніву, трагедії – а це і для нас буде трагедія, хоча б тому, що загинуть наші співгромадяни, – може і не статися. Кремль злякається. Своєю чіткою позицією, яка не залишає сумніву, ви можете врятувати і незалежність своєї країни, і безліч життів – як своїх співвітчизників, так і наших солдатів. І країну нашу ви можете врятувати від здійснення ще одного злочину, від ще однієї незмивної ганьби.
Жыве Беларусь!
Джерело: "Эхо Москвы"
Опубліковано з особистого дозволу автора
