Оприлюднено телефонну розмову Медведчука із Сурковим 2014 року. Кум Путіна з помічником Путіна мило обговорюють постачання з України електроенергії окупантам у Крим – за дорученням президента Порошенка.
Потім Медведчук сповіщає Суркова, що президент Порошенко особисто умовив його, Медведчука, стати головним від України щодо обміну полоненими; просить у Суркова підтримки, а той обіцяє вплинути на "наших подопечных" (визнаючи тим самим, що це Кремль контролює й направляє ватажків ОРДЛО).
Із Медведчуком і Сурковим усе ясно давно – то вороги України. А от Порошенко – він же для багатьох дотепер типу державник і патріот? Хто в ту мантру ще вірить, послухайте запис уважно. Енергію треба окупантам – будь ласка, Володимире Володимировичу, Медведчуку вже надано відповідні доручення й повноваження, фірму-постачальника вже узгоджено, ціну (до речі, занижену, про що Медведчук згадує) теж узгоджено, треба лише типу тендер який-неякий провести – і вперед, російська армія в нашому Криму не матиме перебоїв з електропостачанням.
А ще пригадуєте, скільки разів Порошенко публічно відхрещувався, що це не він зробив Медведчука ключовим переговорником, що це не він його запропонував, навіть на Меркель стрілки переводив, нібито вона Медведчука хотіла в ТКГ бачити? Більшість людей тій брехні Порошенка не вірила, але чимало таки повірили. Із запису розмови ясно: Порошенко був із Медведчуком у постійному контакті й через нього він вирішував для Путіна різні питання. Не маю сумніву, що не лише для Путіна, про свій бізнес у Росії і в окупованому Криму Порошенко теж добре дбав.
Думаю, це не остання із записаних розмов, і не лише із Сурковим, далі буде, і ми з вами (зокрема органи слідства) почуємо ще багато цікавого. Приховане від людей тоді повилазить зараз, коли вже не Порошенко контролює силовиків з їхніми архівами прослушок. Каса на виході – за нестримну брехню й нестримну жадібність доведеться заплатити. І не лише Медведчукові, який уже почав платити за скоєне. І так буде правильно і справедливо – правда, Петре Олексійовичу?
Джерело: Анатолій Гриценко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора