-8 Київ
Учорашній виступ президента України Володимира Зеленського на найвпливовішому світовому політико-економічному форумі – Всесвітньому економічному форумі в Давосі – став іще однією знаковою подією в чотирирічній боротьбі нашої країни за свободу, безпеку і своє місце у світі.
Говорячи перед міжнародною аудиторією, Зеленський не просто знову привернув увагу до України – він поставив перед світом запитання, відповіді на які визначають долю не лише нашої країни, а й усієї Європи: чого чекати від неї в умовах війни, чи готова вона стати дійсно потужною силою, здатною захищати свої цінності, і чому підтримка США така важлива для майбутнього нашого континенту.
Президент наголосив, що Європа не змінила свого підходу до власної оборони за рік, який минув після його попереднього виступу тут. Він використав метафору з відомого фільму "День бабака", щоб продемонструвати, що Європа ніби повторює один і той самий нескінченний цикл нерішучості й напівзаходів.
Зеленський вказав, що Україна готова бути частиною сильної, впливової Європи, але Європа має довести, що вона здатна рішуче діяти, а не лише говорити про цінності.
Він навів приклади, порівнюючи стійкість України і дії США в інших регіонах світу, – і це прозвучало як виклик і як запрошення до активнішої ролі європейських держав. Окрім того, виступ Зеленського супроводжувала низка двосторонніх зустрічей і переговорів, включно з розмовою із президентом США Дональдом Трампом, котру сторони схарактеризували як "продуктивну й змістовну".
Реакція значної частини міжнародної аудиторії була позитивною: багато західних аналітиків і коментаторів звернули увагу на хоробрість і прямоту позиції українського лідера. Він чітко окреслив, що Україна бореться не лише за себе, а й за всі демократичні цінності, які об'єднують Європу й вільний світ. І це сприйняття зміцнило міжнародну підтримку нашої країни, продемонструвавши, що Україна й далі живе і бореться не лише на фронті, а й у дипломатичному просторі. Це та мова правди, яку світ має чути і яку міжнародні партнери цінують, коли йдеться не про порожні гасла, а про конкретні виклики, з якими стикається наша країна щодня.
Але вчорашня промова глави держави не минула без критики, і це важливо. Свобода слова і свобода думки – це те, чим Україна відрізняється від авторитарних режимів, таких як путінська Росія, де інакодумства просто не допускають. У Росії, починаючи із царських часів, будь-які голоси, відмінні від офіційної лінії, придушували жорстоко – від політичних дисидентів до сучасних журналістів і активістів. В Україні ж відкрита дискусія, суперечки і критика лідерів – це не лише допустимо, це є частиною нашого демократичного шляху.
Саме ця свобода – свобода висловлювання, критики, діалогу – робить Україну справжньою європейською демократією. Ми не боїмося запитань "чому?", "як?" і "що далі?". Ми бачимо проблеми, говоримо про них уголос, до того ж не лише всередині країни, а й на світовій арені. І це викликає повагу в тих, хто цінує демократичні цінності.
Але погляньмо й на аксіому здорового глузду: ми майже чотири роки вже протистоїмо величезній ядерній державі. Державі-агресору, яку підтримує не лише власний величезний військовий потенціал, а й мережа союзників, від Білорусі й Північної Кореї до Китаю. Як же так вийшло, якщо нашою країною справді "так погано керують", як стверджують опоненти? Чому Росія не досягла своєї початкової мети – захоплення Києва за кілька днів? Відповідь проста: не змогла. Тому що українці виявилися сильнішими волею, духом і прагненням до свободи.
Так, є проблеми. Є корупція – і це правда. Але де її немає? У міжнародних організаціях на кшталт ВООЗ, МВФ чи навіть ФІФА випадки корупції було задокументовано багаторазово. І в багатьох провідних країнах теж є свої болючі точки. Але важливо інше: боротьба з корупцією в Україні триває – і вона публічна. Це теж частина демократії, яка часом болить, але завжди чесна із громадянами.
І головне, що має зрозуміти кожен громадянин України: зміна керівництва посеред війни – це те, що послабить країну. Поки тривають бойові дії, поки в наших містах над головою – ракети і дрони, будь-які екзистенційні політичні ігри лише відволікають від головної мети: перемоги.
Спершу – закінчення війни. Потім – чесні, вільні, демократичні вибори. Вибори, на яких громадяни України зможуть спокійно, без загрози авіаударів і ракетних атак зробити свій вибір. Поки ж наше головне завдання – зміцнювати армію, державні інститути, економіку й міжнародні зв'язки. Саме так ми забезпечимо своє майбутнє, включно із чесними виборами, про які можна буде говорити спокійно.
Володимир Зеленський учора в Давосі говорив не лише про підтримку України. Він говорив про свободу, вибір і відповідальність. І якщо хтось почув у його словах критику – отже, демократія в Україні працює. Це сильніше за будь-яку зброю. І це наша сила.
Джерело: "ГОРДОН"
