Путіну вдалося з'їсти Білорусь, зараз він дожовує Казахстан. Але без України повноцінна імперія неможлива. Тут вирішують майбутнє Європи G

Україна – головна перешкода відродженню імперії зла. Тут вирішують майбутнє Європи.

Події перших тижнів 2022 року остаточно повернули до життя відкрите глобальне протистояння НАТО – Росія/СРСР. Точніше, повернулося воно у грудні абсолютно неадекватним путінським ультиматумом Штатам. Було очевидно, що жодна з вимог кремлівського диктатора не зустріне підтримки. Звичайно, він і сам це розумів, а отже, навмисно йшов на загострення, конфронтацію, посилення ізоляції своєї країни та остаточне її переведення в режим осадженої фортеці.

Під час переговорів у Женеві та Брюсселі 10-го і 12 січня США й НАТО абсолютно очікувано (попри деякі конспірологічні теорії змови) послали московитів куди подалі. Їхньою відповіддю може бути або ядерна війна (до чого все-таки, сподіваюся, не дійде), або оголошення всього колективного Заходу заклятим ворогом і створення нової залізної завіси. Що дуже навіть на користь нам, оскільки коли вовк перестає прикриватися овечою шкірою, навіть найтолерантнішим м'якотілим політикам на Заході доводиться вийти зі сплячки і погодитися, що це вовк. А коли вовк нападає, відомо, як із ним треба чинити. Умовляти зупинитися точно безглуздо.

Те, що Путін хворий на ідею відтворення СРСР як тоталітарної в'язниці народів і страшилки для цивілізованого світу, є загальновідомим. А також відома параноїдальна любов кремлівських тиранів до пам'ятних дат. І оскільки 30 грудня цього року виповнюється 100 років із дня створення цього чудовиська, йому дуже хотілося б встигнути до свята.

Останнім часом йому вдалося з'їсти Білорусь і зараз на наших очах він, виступивши в ролі жандарма Євразії, дожовує Казахстан. Але без України повноцінна імперія неможлива. Ця теза, озвучена Збігнєвом Бжезинським у книжці "Велика шахівниця", давно стала аксіомою. Тому контроль над нашою країною, позбавлення її суверенітету, а в ідеалі й фактичної державності, є для Путіна глобальним завданням.

Тож 2022 рік стане вирішальним як для України, так і для всієї архітектури безпеки в Європі. Оскільки ми сьогодні, як і Київська Русь багато століть тому, захищаємо Європу від полчищ варварів. І якщо кремлівський маніяк під загрозою жорстких санкцій Заходу та відсічі нашої армії і народу не зважиться на відкриту воєнну агресію, то вже гібридна війна, дестабілізація, залякування тільки посилюватимуться. Тому нашому суспільству, усім політикам та простим громадянам, які хочуть бачити Україну не під московським чоботом, а вільною, демократичною, успішною державою як ніколи потрібна консолідація! Украй важливо не дати агресору використати наші внутрішні суперечності у своїх цілях. Головне – протистояти ворогові, а між собою розібратися встигнемо.

Джерело: "ГОРДОН"