Наша українська делегація в ПАРЄ вирішила зробити "демарш" і не поїхати на осінню сесію ПАРЄ. Ну, просто вольовий.
За їхніми словами, це демарш Макрону й усім, хто голосував за повернення російської делегації в асамблеї. Лол. І це після історії із Трампом. Хлопці, ми не в тому становищі, щоб оголошувати демарш Макрону. Чи Меркель. Чи Трампу. Чи Дуді. Мало того, що це виглядає інфантильно, слабко і по-дитячому, так це ще й не має сенсу.
Кого ми караємо своєю відсутністю? Яка кінцева мета цього демаршу? Пропустити купу засідань, а потім рішуче увірватися посеред робочого року? Німеччині і Франції абсолютно по барабану, є в ПАРЄ Україна чи ні. Їх цікавлять власні інтереси і щоб їх делегати звучали круто, потужно і професійно.
Росіяни взагалі будуть у захваті, безперешкодно виголошуючи там свою позицію із трибуни, наче й не було нічого. Інші європейські країни приходять у ПАРЄ не для того, щоб послухати освічених делегатів із Києва, а щоб розв'язувати свої завдання.
Відкрию велику таємницю: у ПАРЄ обговорюють не тільки питання Криму чи Росії, а ще й десятки інших проблем, що стосуються, зокрема, Європи. Це ми зациклені на собі й уважаємо, що нам усі винні з якоїсь причини, а ми такі горді й принципові. Водночас у тієї самої Європи взяли €15 млрд, далеко не всі з яких було використано за призначенням. І продовжуємо брати і просити.
Я вважаю, що наша делегація має переглянути своє рішення і поїхати туди. Їдьте туди, дебатуйте, обговорюйте, бийте по російській делегації, показуйте свої скіли ораторського мистецтва та ерудицію, обговорюйте дорослі європейські теми нарівні з іншими делегаціями, показуючи, що ми зациклені не тільки на собі й нас дійсно цікавить європейський порядок денний, до якого ми повинні звикати, якщо хочемо стати частиною ЄС.
А то так це нагадує наші легендарні "образки" часів Порошенка, які нікуди не приводили, а лише створювали купу нових проблем. А потім ми самі були змушені принизливо відігравати все назад.
От тільки зараз, із купою нового головного болю і самітом "Нормандської четвірки" на горизонті, ми не можемо дозволяти собі чергові дипломатичні невдачі й невмілі демарші, які не приводять ні до чого.
Питання "навіщо нам Україна?" саме собою не розсмокчеться, і європейці ставитимуть його все менше, якщо ми будемо ставати токсичними і скочуватися в якісь крайнощі. Зрештою, це ми повинні дати на нього відповідь, а не Захід має її чомусь шукати.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора