+9 Київ
Президент США Дональд Трамп презентував, нарешті, "угоду століття" – свій план мирного врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, розроблюваний із 2017 року.
На спільній пресконференції з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху він розкрив деталі плану, який Вашингтон пропонує імплементувати для "завершення конфлікту".
Ось основні положення плану:
1. Єрусалим – неподільна столиця Ізраїлю. Це питання закрито.
2. Палестинці одержать свою державу, але в певних межах і тільки якщо приймуть цей план. Їхня столиця буде у Східному Єрусалимі (ідеться про одне приміське село Абу Ад-Діс на схід від міста).
3. Питання палестинських біженців закрито. Їх повернення неможливе. Цю проблему відтепер розв'язуватимуть поза межами Ізраїлю.
4. Палестинці мають визнати Ізраїль єврейською державою, а Єрусалим – його столицею, плюс його кордони з урахуванням анексованих Голанських висот та підготовку до анексії Йорданської долини.
5. Ісламістський рух ХАМАС має бути роззброєно, а сектор Гази – демілітаризовано. Хто це буде робити і в який спосіб, поки незрозуміло. Це саме стосується й угруповання "Ісламський джихад".
6. США офіційно визнають суверенітет Ізраїлю не тільки над Голанськими висотами (що було зроблено минулого року), але й над частиною Західного берега річки Йордан та Йорданською долиною, які Ізраїль має намір анексувати після виборів у березні.
7. Палестинці зобов'язані припинити виплачувати допомоги сім'ям "терористів", засуджених за такою статтею в Ізраїлі, а також припинити вживати зусилля проти Ізраїлю в міжнародних судах, наприклад, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
8. Статус-кво на Храмовій горі зберігається. Ізраїль охороняє її, Йорданія залишається берегинею святинь, зокрема мечеті Аль-Акса.
9. Ізраїль погоджується на прямі мирні переговори з палестинцями за цим планом, але тільки якщо вони погодяться на нього. Ізраїль також заморожує будівництво нових єврейських поселень на тих палестинських територіях, які за планом відходять "новій палестинській державі".
10. Якщо палестинці приймуть цей план, то протягом 10-ти років одержать 1 млн робочих місць і їм заллють $50 млрд "різні країни", але це зі слів Трампа, чітких гарантій немає. Також дозволено побудувати тунель (один) між Газою та Західним берегом, щоб зв'язати два анклави, але тільки якщо на це дасть добро Ізраїль.
11. Палестинська держава не матиме повноцінної можливості проводити власну зовнішню політику чи політику оборони. Великі питання щодо того, чи матимуть вони право на власні збройні сили.
Коротше, мирний план Трампа, як і очікували, схиляє чашу терезів на користь Ізраїлю. Нетаньяху, розуміючи, що більше, можливо, йому ніколи ніхто такого не запропонує, погодився на цей план.
Палестинці відмовляться. Жоден їхній лідер не погодиться на таке самогубство – відмовитися від усіх базових речей, які становлять зміст їхньої діяльності та життя протягом останніх 70 років в обмін на незрозумілі обіцянки Трампа (якому вони не довіряють) вибити в когось на Палестину $50 млрд.
Оскільки палестинців навряд чи довго вмовлятимуть і перекроювання Близького Сходу розпочнуть у будь-якому разі, можна очікувати спалаху збройного конфлікту й дестабілізації регіону. Я про це писав ще два роки тому, коли тільки почалися розмови про цю "угоду століття".
Ще один дуже важливий факт – якщо дивитися на карту майбутньої "нової Палестини", яку опублікував Трамп, то виходить, що палестинців позбавляють найважливіших водних джерел. А це додатковий аргумент для них узятися за зброю в умовах заганяння в кут і банального виживання.
Конфлікт буде й тому, що Ізраїль поспішатиме реалізувати хоча б частину цього плану вже цього року через листопадові вибори президента у США (а раптом Трамп не переможе?), схиляючись до односторонніх дій на тлі бойкоту з боку палестинців.
Нетаньяху почне діяти вже зараз. У нього в березні вибори, які він не може дозволити собі так просто програти. Трамп своєю пресухою і планом зробив йому черговий мега-подарунок (уже третій) до виборів.
А загалом, ми можемо констатувати смерть регіонального близькосхідного порядку, створеного в 1970–1990-х роках самими Штатами (особливо Генрі Кіссінджером), а також початок битви за залишки "палестинського проєкту".
Цікавою, звісно, буде позиція арабських держав. Адже вони опинилися у доволі делікатній ситуації, особливо ті, хто протягом останніх років зблизився з Ізраїлем. На пресконференції Трампа і Нетаньяху були лише посли Оману, ОАЕ та Бахрейну.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
