Захоплююся вмінням Саудівської Аравії демонстративно виявляти свою здатність витримувати баланс, щоб не здавалося, що вони такі погані, як думають на Заході.
З одного боку, до них на саміт приїжджає Башар Асад, уперше за 12 років. Рукоподатний, повернутий у Лігу арабських держав зусиллями самих саудівців та їхніх партнерів в Абу-Дабі, усупереч протестам ЄС і США.
З іншого боку, вони приймають у себе на тому самому саміті президента України Володимира Зеленського, який виступає із промовою про формулу миру, а саудівські медіа публікують повідомлення про те, як Ер-Ріяд прагне стати посередником між РФ та Україною.
Усе це на тлі заяв спадкоємного принца Мухаммеда бін Салмана, що окремо вирізняються, про "власні рішення для власних регіональних проблем" під лідерством Саудівської Аравії.
Процес "автономізації" Близького Сходу в постамериканській архітектурі безпеки прискорюється, і візит Зеленського тут використовують для збереження збалансованого позиціонування на зовнішній арені, нібито демонструючи, що Саудівська Аравія та союзники на "правильному боці історії".
Із нашого боку були добрі та спокійні меседжі плюс використання ісламського чинника проти РФ, що правильно й логічно.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора