5–7 млн українців постійно працюють за кордоном, молодь та кваліфіковані спеціалісти покидають країну. У період останнього часу майже 1 млн осіб щороку виїжджає в пошуках роботи та навчання.
За офіційною статистикою, в Україні зайнятих осіб 15,4 млн, а рівень безробіття – 9,9 %, або 1,5 млн осіб. Насправді ж "приховане" безробіття складає біля 32–35% від 25 млн осіб працездатного населення віком від 16 до 60 років, тобто незайнятих в економіці наразі 8–8,4 млн осіб. Це реальний рівень безробіття, який підтверджується кількістю українців, що виїхали із країни у зв’язку із відсутністю робочих місць або ж неконкурентним рівнем зарплати в порівнянні з оплатою праці за кордоном. Молодь, яка їде на навчання, що за нормальних умов – гарна історія, в нашому випадку – це національна трагедія, бо повертатися після навчання мало хто збирається.
Темпи масової трудової міграції будуть і далі зростати. Країни Євросоюзу – Німеччина, Польща та інші – мають і навіть не приховують свої стратегічні плани, програми із залучення освічених, кваліфікованих українців для розвитку своїх економік.
Для прикладу, за оцінками Польського союзу підприємців та роботодавців, для збереження поточних темпів зростання польська економіка потребуватиме ще 5 млн робітників у наступні 20 років. На українців уже там чекають. А хто ж буде розвивати українську економіку? Хіба можлива сильна країна, яка втратила освічене та професійне населення?
Очевидно, що ми програємо конкуренцію за трудові ресурси із країнами Євросоюзу та іншим світом, країна втрачає "кров" кожного дня. Станом на квітень середня заробітна плата в Україні становила 10 269 грн, тобто $388, або €345. За кордоном нашим громадянам, залежно вiд країни, платять мінімум у два-три рази вищу зарплату.
Необхідні конкуренто оплачувані професійні робочі місця. Деякі підприємства вже змушені збільшувати співробітникам винагороду на 50–70%, щоб люди погодилися далі працювати і не їхали за кордон. Однак кризовий стан економіки, відсутність інвестицій, порівняно низька ефективність праці створюють серйозні наслідки для фінансової стабільності компаній при необхідному піднятті зарплати до східноєвропейських паритетів. З іншого боку, уже сьогодні важко знайти кваліфікованого робітника з технічних спеціальностей, спеціалістів промисловості, переробки, будівництва тощо. З іншого боку, бізнес, який не може платити паритетні зарплати з країнами Східної Європи, приречений на закриття та буде продовжувати втрачати людей.
Як бути? Можна, і говорити про це – правильно, про залучення інвестицій та створення конкурентних та високооплачуваних робочих місць. Але Україна знаходиться у стані війни, має в наявності більшість ризиків із можливих у практицi (фінансові, інвестиційні, військові, полiтичнi, погоднi та інші), тому очікувати значних інвестицій поки що нереалістично. Що ми можемо зробити швидко для часткового вирішення даного питання та допомоги бізнесу – це зміна та зниження податків.
Високі податки можуть бути у країнах із сильною та ефективною економікою. Україна має переглянути податкову політику, допомогти українському бізнесу конкурувати із закордонними роботодавцями та зупинити відтік професійних людей із країни, маючи понад 40% економіки в тіні. Пропонуємо знизити сумарні податки на фонд заробітної плати до 22–25% проти сьогоднішніх 41,5% (18% – податок на доходи фізичних осіб; 1,5% – військовий збір; 22% – єдиний соціальний внесок). Це можна робити вже сьогодні. Зробивши це, бізнес зможе краще конкурувати в аспекті виплати зарплати та вийти з тіні.
А замість податку на прибуток потрібно запровадити податок на виведений капітал, що стимулюватиме власників інвестувати в розвиток свого бізнесу та приведе до збільшення зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць. Даний крок дозволить залучити $6–7 млрд інвестицій безпосередньо в економіку, а це близько 80 тис. нових робочих місць та плюс 1,5% зростання ВВП України щороку. Це покращить нашу конкурентоздатність за міжнародні iнвестицiï.
Зниження податкових ставок на підприємництво, на заробітну плату створить стимулюючий вплив для виробництва, допоможе зменшити відтік наших громадян та залишити людей зі своїми сім’ями. Зменшення податкових ставок не в перший рік, але вже з другого-третього сприятиме збільшенню податкових надходжень, адже бізнес зі своєю діяльність буде виходити з тiнi та нарощувати виробництво.
Компенсацію для бюджету при впровадженні податку на виведений капітал отримаємо вiд митних платежів, де в тiні зараз вiд 80–100 млрд грн на рiк, що співставно з доходами бюджету вiд податку на прибуток, від сплати всiма землекористувачами податків із земель сільськогосподарського призначення (зараз у "тіньовій" обробці близько 40% земель), окрім цього, надходження отримаємо, забезпечивши дієвий контроль трансферного ціноутворення. Також існують й інші додаткові резерви.
Давайте робити те, що можемо. Те, що залежить від нас зараз, потребує швидкої дії!
Джерело: sylaichest.org